AĈ
Наставката -aĉ въвежда пренебрежителност или долнокачественост на думата, към която се прилепя.
- domo ('къща') → domaĉo ('съборетина', 'бордей') = лоша, западнала, разпадаща се къща
- ĉevalo ('кон') → ĉevalaĉo ('кранта')
- babili ('бърборя', 'бъбря') → babilaĉi ('бръщолевя', 'дрънкам') = говоря глупости, злословнича
- aĉa = долнокачествен, безполезен, безстойностен
AD
Наставката -ad посочва продължително действие.
- uzo ('употреба') → uzado ('употребяване', 'използване') = продължителна, редовна употреба
- viziti ('посещавам') → vizitadi = посещавам редовно, често
- konstruo ('строеж', 'градеж') = нещо построено, начин на строене или действието строене → konstruado ('строене', 'градене') = действието (продължително) строене
- martelo ('чук') → marteli ('чукам') = чукам с чук → martelado ('чукане') = действието да се чука с чук
- reĝo ('крал'; 'цар') → reĝi ('царувам') → reĝado ('царуване') = действието да се царува
Ако искаме да покажем, че става дума за действие, но не желаем да включим в него схващането за продължителност на -ad, трябва да използваме друг корен, назоваващ действие и който не включва продължителност, или да изразим желаното по напълно друг начин: martelado ('чукане (с чук)', продължително) → martelbato = (един) удар с чук; brosado ('четкане', продължително) → brostiro = (един) замах с четка.
AĴ
Наставката -aĵ посочва нещо конкретно (конкретен предмет) или външно проявено качество.
- bela ('красив', 'хубав') → belaĵo ('красота', 'хубост') = нещо красиво или хубаво
- utila ('полезен') → utilaĵo = полезна вещ
- dolĉa ('сладък') → dolĉaĵo ('сладкиш') = нещо, характеризиращо се със сладък вкус (напр. бонбон, торта и т.н.)
- nova ('нов') → novaĵo ('новина') = нещо, което току-що или наскоро се е случило
- fari ('правя') → faraĵo ('изделие; дело') = нещо изработено
- desegni ('рисувам') → desegnaĵo ('рисунка') = нещо нарисувано
- kreski ('раста') → kreskaĵo ('растение') = нещо, което расте
- kovri ('покривам') → pokrivaĵo ('покривало') = нещо, с което покриваме нещо друго
- amuzi ('забавлявам') → amuzaĵo ('забавление') = нещо, с което човек забавлява себе си или другиго
- havi ('имам') → havaĵo ('има̀не', 'имот')
- trinki ('пия') → trinkaĵo ('напитка') = нещо за пиене
- konstruo = действието строене, начин на строене; нещо построено → konstruaĵo ('постройка', 'сграда') = нещо построено (обикновено къща)
- ligno ('дърво (материал)') → lignaĵo = дървено изделие; нещо, направено от дърво
- araneo ('паяк') → araneaĵo ('паяжина') = мрежата, която паякът плете
- azeno ('магаре') → azenaĵo ('магария') = подла, непочтена постъпка
- ĉirkaŭ ('около') → ĉirkaŭaĵo ('околност') = пространство около нещо (напр. град или село)
- post ('след') → postaĵo ('дупе')
- sen senco ('без смисъл') → sensencaĵo ('безсмислица') = нещо лишено от смисъл
- kokido ('пиле') → kokidaĵo ('пилешко') = месо от пиле или пилешко ястие
- ovo ('яйце') → ovaĵo = ястие с яйца
- glacio ('лед') → glaciaĵo ('сладолед')
- aĵo = нещо конкретно (от неопределен вид)
Oni povas iafoje aldoni participan sufikson por plia precizeco: draŝataĵo (greno, kiun oni draŝas), draŝitaĵo (greno, kiun oni jam draŝis), draŝotaĵo (greno, kiun oni intencas draŝi), brulantaĵo (io, kio estas brulanta), brulintaĵo (io, kio jam brulis). Normale tamen simpla AĴ-vorto plene sufiĉas.
AN
Наставката -an посочва член на някаква група, жител на някакво място, последовател на религиозно учение, човек, който принадлежи към някакво място, и т.н.
- klubo ('клуб') → klubano ('член на клуб') = човек, участващ в някакъв клуб
- Eŭropo (Европа) → eŭropano ('европеец') = жител на Европа
- Indonezio (Индонезия) → indoneziano ('индонезиец') = жител на Индонезия
- vilaĝo ('село') → vilaĝano ('селянин') = жител на село
- islamo ('ислям') → islamano ('мюсюлманин') = последовател на исляма
- respubliko ('република') → respublikano ('републиканец') = поддръжник на идеята държавата да бъде република; член на партия, която се води републиканска
- ŝipo ('кораб') → ŝipano ('корабчия') = човек, който служи на кораб
- estraro ('правителство') → estrarano ('управник') = член на правителство
- sama lando ('една и съща страна/държава') → samlandano ('съотечественик') = жител на същата страна/държава
- ano ('член') = член на общество, партия, семейство и др.; aniĝi ('присъединявам се') = ставам член на някаква група
AR
Наставката -ar назовава съвкупност или група от еднородни същества или предмети.
- homo ('човек') → homaro ('човечество') = всички представители на човешкия род в света
- birdo ('птица') → birdaro ('птици', 'птиче царство') = всички птици по света или в някакъв регион
- gazeto ('вестник') → gazetaro ('преса') = всички вестници в град, държава и др.
- verko ('творба') → verkaro ('творчество') = всичките творби на автор
- estro ('началник') → estraro ('ръководство', 'ръководен отдел'; 'правителство') = подбрана група от началници на някаква организация
- arbo ('дърво') → arbaro ('гора') = място с много дървета едно до друго
- haro ('косъм') → hararo ('коса') = съвкупността от всички косми върху нечия глава
- ŝafo ('овца') → ŝafaro ('стадо овце') = много овце, събрани вкупом на едно място
- meblo ('мебел') → meblaro ('обзавеждане') = всички мебели в стая, апартамент, дом или др.
- altaj montoj ('високи планини') → altmontaro ('планинска област') = масив или верига от високи планини
- vorto ('дума') → vortaro ('речник') = книга със списък от думи с обяснения към тях
- horo ('час') → horaro ('разписание') = списък с часове, в които се случва някакво събитие
- ŝtupeto ('стъпало (на стълба)') → ŝtupetaro ('стълба') (може също да се каже и eskalo)
- vagono ('вагон') → vagonaro ('влак') = серия от свързани помежду си вагони, които са теглени от локомотив (може да се използва и trajno)
- aro ('куп, купчина, група')
ĈJ
С наставката -ĉj се образуват галените имена при мъжете. Пред нея се използва съкратена форма на името и обикновено се запазват до пет букви:
- Johano → Johanĉjo или Joĉjo
- Vilhelmo → Vilhelĉjo, Vilheĉjo, Vilĉjo или Viĉjo
- papago ('папагал') → Papĉjo (галено име на мъжки папагал)
- patro ('баща') → paĉjo ('татко, тате')
- onklo ('чичо'; 'вуйчо') → oĉjo
- frato ('брат') → fraĉjo ('братко')
ĈJ, same kiel NJ, estas iom aparta sufikso, ĉar ĝi ne komenciĝas per vokalo, kaj ĉar oni povas mallongigi la radikon antaŭ ĝi. Iafoje oni eble povus unue aldoni la sufikson UL, se tio helpus krei pli bonsonan formon: Petro → Petrulo → Petruĉjo k.s. Tio tamen ne estas tradicia, nek eble tute logika, sed kiam temas pri karesnomoj, nek tradicio, nek logiko, nek rigora gramatiko, estas tre gravaj. Karesnomojn oni fakte povas krei tute laŭplaĉe (ekz. per pruntado el aliaj lingvoj).
EBL
Наставката -ebl се използва да назове, че нещо е възможно да бъде направено. Използва се единствено при преходни глаголи:
- manĝi ('ям') → manĝebla ('ядлив') = което може да се яде
- nombri ('изброявам') → nombrebla ('изброим') = който може да бъде изброен
- malhavi ('нямам, липсва ми') → malhavebla = без който може, ненужен → nemalhavebla ('необходим, насъщен') = без който не може, нужен
- kompreni ('разбирам') → kompreneble ('разбираемо') = така, че всеки да може да разбере ясно (често се използва като съкратена форма на memkompreneble)
- esperi ('надявам се') → espereble ('дано') = надяваме се нещо да се случи
- supozi ('предполагам') → supozeble ('предполагаемо, вероятно')
- eble ('може би') = „възможно е“ eblo ('възможност') = нещо, което е възможно, удобен случай (напр. „имам възможността да…“); ebleco ('възможност') = качество на нещо, което е възможно (напр. „възможностите за подобно явление…“)
Понякога -ebl (а също и -ind и -end) може да се използва след глагол, който обикновено е непреходен, но който би могъл да има пряко допълнение:
- iri ('отивам') → irebla ('проходим') = под или над който може да се върви
- loĝi ('живея', 'обитавам') → loĝebla ('обитаем') = в който може да се живее
Обикновено се казва iri sur/laŭ vojo и loĝi en domo, но е възможно да се каже също и iri vojon и loĝi domon, макар и много рядко.
EC
Наставката -ec въвежда винаги свойство или качество на нещо; абстрактно понятие.
-
bono ('добро') = абстракната идея добро (като противоположно на зло) → boneco ('добрина') = качество на добър човек, на нещо добро
- Vi estos kiel Dio, vi scios bonon kaj malbonon. - Ще бъдете като богове, ще знаете добро и зло.
- Ili admiris la bonecon de lia ago. - Те се възхитиха на добрината на делото му.
-
ruĝo ('червено') = цветът червено → ruĝeco ('червенина', 'руменина') = състояние на червен
- Ŝiaj blankaj vangoj estis kolorigitaj de freŝa ruĝo. - Белите ѝ бузи бяха обагрени от свежа руменина.
- La ruĝeco de ŝiaj vangoj malkaŝis ŝiajn sentojn. - Руменината на бузите ѝ разкри чувствата ѝ.
-
longo ('дължина') = хоризонтално измерение (всяко конкретно нещо има някаква дължина) → longeco ('дължина; продължителност, трайност') = качеството на нещо дълго, което има голяма дължина или продължителност
- Ni mezuris la longon de ĝiaj kruroj, kaj trovis, ke ili estas tre mallongaj. - Измерихме дължината на краката му и открихме, че са били много къси.
-
La longeco de ĝiaj kruroj tre surprizis nin. - Дължината на краката му много ни изненада.
Краката бяха изненадващо дълги.
-
rapido ('скорост') = мярка за изминато разстояние за някакво време (всяко движещо се нещо има някаква скорост) → rapideco ('бързина') = качеството на нещо, което се движи (много) бързо
- La rapido de la aŭto estis nur 20 kilometroj en horo. - Скоростта на колата беше само двайсет километра в час.
- La aviadilo pasis kun fulma rapideco. - Самолетът мина със светкавична скорост.
- homo ('човек') → homeco ('човечност')
- granda animo ('голяма душа') → grandanimeco ('великодушие') = качество на човек, който има голяма (= благородна) душа
- korekto ('корекция') → korekteco ('коректност')
- unu ('едно') → unueco ('единство') = качеството на няколко неща да са в едно цяло
- unua ('пръв, първи') → unuaeco ('преднина, предимство; приоритет, първенство') = качеството нещо да е на първо място
- estonta ('бъдещ') → estonteco ('бъдеще') = предстоящото време. Форми като estonto обикновено посочват човек (както всички причастия с окончание -o), но понякога estonto се използва като съкращение на estonteco.
- pasinta ('минал') → pasinteco ('минало') = минало време
- infano ('дете') → infaneco ('детство') = детска възраст
- eco = качество
Iafoje EC estas uzata mallogike pro influo de naciaj lingvoj: Bedaŭrinde mi ne havas la eblecon tion ĉi fari. Fakte tute ne temas pri eco, sed pri eblo (aŭ eventuale eblaĵo). Diru kiel Zamenhof: Bedaŭrinde mi ne havas la eblon tion ĉi fari. (Se oni hezitas inter eblo kaj ebleco, oni elektu eblo, ĉar ĝi estas resuma formo kaj por ebleco, kaj por eblaĵo, kaj tial eblo apenaŭ iam povas esti malĝusta elekto.)
EC ankaŭ povas esti uzata kun A-finaĵo aŭ E-finaĵo (aŭ verba finaĵo). Tiaj formoj havas normale la signifon "simila, simile, samaspekta kiel, samamaniere kiel":
- ligneca papero = papero parte aspektanta kiel ligno
- Ni havas amikecajn rilatojn kun ili. = Ni rilatas kvazaŭ ni estus amikoj. - С тях сме в приятелски отношения. = Отнасяме се един към друг като приятели.
Iafoje oni povas por klareco uzi anstataŭe kunmetaĵojn kun ŝajna, simila, maniera aŭ stila. Iafoje formoj kun ...eca signifas "rilata al tia eco, pri la koncerna eco": patreca testo = testo pri patreco, testo por eltrovi, ĉu iu estas la patro.
EG
Наставката -eg служи да уголеми нещо по размер или значение.
- domo ('къща') → domego ('имение') = (много) голяма къща
- varma ('топъл') → varmega ('горещ') = много топъл
- bone ('добре') → bonege ('чудесно') = много добре
- krii ('викам', 'крещя') → kriegi ('врещя') = викам, крещя силно
- ŝati ('харесвам') → ŝategi = много харесвам
- dankon! ('благодаря!') → dankegon! = много благодаря!
- tre ('много') → treege ('изключително много')
- pordo ('врата') → pordego ('порта') = главният вход на дом, град, имот, двор и др.
- granda ('голям') → grandega ('огромен') = много голям
- piedo ('крак', 'ходило', 'стъпало') → piedego ('крачище') = голям, неприятен или опасен крак на човек или животно
- manĝi ('ям') → manĝegi ('плюскам') = ям лакомо, бързо
- ege = fortege, intensege, ekstreme
EJ
Наставката -ej въвежда място или помещение, предназначено за нещо. Думата, към която се прилепя, е предназначението.
- lerni ('уча') → lernejo ('училище') = място, предназначено за учене
- dormi ('спя') → dormejo ('спално помещение') = помещение, предназначено за спане (не е задължително да е спалня, която по принцип е dormĉambro)
- eliri ('излизам') → elirejo ('изход') = място (обикновено врата), през което се излиза
- redakti ('редактирам') → redaktejo ('редакция') = помещение, в което се редактира някое издание
- akcepti ('приемам') → akceptejo ('приемна') = място, където се приемат хора (в хотел, на конференция и др.)
- necesa ('нужен') → necesejo ('тоалетна'; букв. 'нужник')
- preĝi ('моля се') → preĝejo ('църква') = място за религиозни обреди. С думата preĝejo традиционно се назовава християнска църква, докато за молитвените храмове на други религии се използват отделни думи: moskeo ('джамия'), sinagogo ('синагога'), templo ('храм') и др. Въпреки това е напълно възможно preĝejo да се използва в смисъл на 'молитвен храм' на която и да е религия. За християнската църква съществува отделна дума – kirko, но тя се използва сравнително рядко. Най-просто може да се уточни чрез прибавяне на прилагателно име: kristana preĝejo, islama preĝejo, hinduisma preĝejo и т.н.
- ĉevalo ('кон') → ĉevalejo ('конюшня') = място, предназначено за коне
- mallibero ('лишен от свобода') → malliberejo ('затвор') = място за затворници (може да се каже и prizono)
- libro ('книга') → librejo ('книжарница') = място, където се продават книги (да не се бърка с библиотека, която е biblioteko)
- rizo ('ориз') → rizejo ('оризище') = място (обикновено нива), където се отглежда ориз (конкретно за „оризова нива“ се използва rizkampo)
- herbo ('трева') → herbejo ('ливада') = място, на което растат главно треви (а не дървета и др.)
- tajloro ('шивач') → tajlorejo ('шивачница', 'шивашко ателие') = място, където работи шивач
- ministro ('министър') → ministrejo ('министерство') = място (дом, кабинет) на министър
- malsanulo ('болен човек') → malsanulejo ('болница') = заведение за лекуване на болни хора (може да се каже и hospitalo)
- TTT (la Tut-Tera Teksaĵo, elparolu "to to to") → TTT-ejo ("to-to-to-ejo") = TTT-servilo, TTT-a retpaĝaro (loko, en kiu troviĝas TTT-aĵoj)
- ejo ('помещение') = място, предназначено за нещо
Когато става дума за завод или подобно съоръжение, желателно е да се използват по-точни словосъчетания: tabakfarejo ('тютюнев/цигарен завод, тютюнева/цигарена фабрика') = „място, където се произвеждат цигари и други тютюневи изделия“, ŝtalejo или ŝtalfabriko ('завод за стомана') = „завод, в който се произвежда/добива стомана“, gisejo или gisfabriko ('металодобивен завод; леярна, леярница') = „завод за добиване на метал“.
EM
Наставката -em посочва склонност към нещо.
Думите на -em най-често посочват, че нещо по своята природа или нрав често или продължително има склонност да е или да прави това, което коренът, към който наставката се прилепя, има като значение:
- timi ('страхувам се') → timema ('страхлив') = който е склонен към страхливост, който често се страхува
- manĝi ('ям') → manĝema ('яшен, лаком') = който обича да яде, да си похапва често
- kompreni ('разбирам') → komprenema ('схватлив') = който разбира бързо
- venĝi ('отмъщавам') → venĝema ('отмъстителен') = който е склонен да отмъщава
- pura ('чист') → puri ('чист съм') → purema ('чистник') = който обича чистотата
Iafoje oni uzas EM por momenta aŭ okaza deziro, aŭ por pasanta bezono:
- Ŝi sentis fortan manĝemon. (= ... fortan malsaton.) - Тя усети силно желание да яде. (= […] силен глад.)
- Subite li fariĝis terure dormema. (= ... terure dorme laca.) - Внезапно му се доспа ужасно.
Oni povas alternative uzi kunmetaĵojn kun vola: manĝivola, venĝovola. Sed normale EM sufiĉas.
При някои думи -em посочва способност:
- produkti ('произвеждам') → produktema ('продуктивен, производителен, плодовит') = който дава голяма продукция
- krei ('създавам') → kreema ('съзидателен, изобретателен, креативен') = който има склонност да твори
Oni ankaŭ povas uzi kunmetaĵojn kun pova aŭ kapabla: produktipova, kreokapabla. Normale tamen EM estas sufiĉe klara.
En iuj vortoj EM signifas, ke oni pro sia naturo estas minacata de io, ke oni riskas ion, kion oni ne volas:
- erari ('греша, допускам грешка') → erarema = който често допуска грешки, склонен към грешки
- morti → mortema = tia, ke oni povas, eĉ devas, morti
Iafoje oni faras EM-vorton, kiu ne devenas de verbo:
- gasto ('гост') → gastema ('гостоприемен') = който обича да приема гости
- la sama sekso ('същият пол') → samseksema = който има сексуални предпочитания към представители на собствения си пол
Затова gastema може да се разбира като „склонен да ходи на гости“. Ако не става дума за това значение, е препоръчително да се използва съчетание с ama: gastama ('гостоприемен') = който обича гости, samseksama ('хомосексуален') = който обича представители на своя пол. От друга страна, когато -am звучи твърде силно или неподходящо по смисъл, може би -em е за предпочитане.
EM-vortoj havas plej ofte A-finaĵon, sed povas havi ĉian ajn finaĵon. Ĉe O-finaĵo oni antaŭe kutimis ĉiam aldoni la sufikson EC: manĝemeco, timemeco k.s. Sed EC normale ne estas bezonata. Sufiĉas manĝemo, timemo k.t.p. Antaŭ la sufikso UL oni povas ofte forlasi EM, se la signifo restas klara: timemulo → timulo, drinkemulo → drinkulo.
Наставката -em се използва и като обикновен корен: emo ('склонност, влечение'), ema ('склонен')
END
Наставката -end посочва наложимост за изпълнение. Може да се прилепва единствено към преходни глаголи.
- pagi ('плащам') → pagenda = който трябва да се плати, да бъде платен
- respondi ('отговарям') → respondenda = на който трябва да се отговори, да бъде отговорено
ER
Наставката -er назовава част от нещо по-голямо, състоящо се от много еднородни частици. Това, което стои пред -er, винаги назовава нещото, което частиците съставят:
- sablo ('пясък') → sablero ('песъчинка')
- neĝo ('сняг') → neĝero ('снежинка')
- mono ('пари') → monero ('монета') = паричен знак от метал или от метална сплав (банкнотата се нарича monbileto или monpapero)
- fajro ('огън') → fajrero ('искра') = много малка светеща частичка (електрическата искра се нарича също sparko)
- ero = малка (съставна) част, частица
ER montras unu el multaj similaj apenaŭ distingeblaj konsistigaj partoj de tuto. Se temas pri diversspecaj aŭ individuecaj partoj, oni ne uzu ER, sed PART: mondoparto (≈ kontinento), landparto, korpoparto, parto de libro. Se temas pri parto, kiu estas derompita aŭ deŝirita de tuto, oni uzu PEC: Mi disŝiris la leteron kaj disĵetis ĝiajn pecetojn en ĉiujn angulojn de la ĉambro.
ESTR
Наставката -estr означава човек, който е началник, шеф, ръководител на нещо. Това, което стои преди -estr, винаги е мястото, където началникът решава, или онова, за което началникът решава:
- ŝipo ('кораб') → ŝipestro ('капитан') = началник на плавателен съд
- imperio ('империя') → imperiestro ('император') = титла на върховен глава на империя
- grupo ('група') → grupestro = водач на група
- urbo ('град') → urbestro ('кмет') = лице, което управлява селска или градска община
- lernejo ('училище') → lernejestro ('директор') = главен ръководител на учебно заведение
- cent ('сто') → centestro ('стотник', 'центурион') = началник на армия от сто войници
- estro ('началник') = лице, което ръководи учреждение, служба, институция и др.
ET
Наставката -et служи да смали нещо по размер или значение и с нея се образуват умалителните.
- domo ('къща') → dometo ('къщичка', 'къщурка') = (много) малка къща
- varma ('горещ') → varmeta ('топъл')
- babili → babileti = babili malmulte
- iom ('малко') → iomete ('мъничко') = съвсем малко
- ŝtrumpo ('чорап (над коляното)') → ŝtrumpeto ('чорап') = чорап, който покрива само стъпалото и глезена
- ridi ('смея се') → rideti ('усмихвам се')
- patro ('баща') → patreto ('тате, татко, татенце') = скъп, мил баща
- mano ('ръка') → maneto ('ръчичка') = малка на размер ръка
- eta = malgranda, malintensa; etigi = malgrandigi, malintensigi; etulo = malgranda persono
Iafoje oni uzas ET prefiksece por montri specialan signifon:
- burĝo ('буржоа') → etburĝo ('дребен буржоа')
- fingro ('пръст (на ръката)') → etfingro ('кутре') = най-късият пръст на ръката
ID
Наставката -id означава потомък на нещо. Думата пред -id винаги посочва родоначалника.
Обикновено -id се използва при думи, назоваващи животни. При тях посочва невръстно животно, новороденото на съответния вид:
- bovo ('вол') → bovido ('теле') = малкото на вола
- koko ('петел') → kokido ('пиле') = малкото на петела
- rano ('жаба') → ranido ('жабче') = малкото на жабата
- ido ('потомък') = новороденото на човек или животно
Iafoje oni uzas ID por juna planto: arbo → arbido = juna arbo.
Ĉe homa vorto ID montras infanon, devenulon, sen konsidero de aĝo. Oni tiel uzas ID precipe ĉe titoloj kaj historiaj nomoj:
- reĝo ('крал', 'цар') → reĝido ('кралска, царска рожба') = детето на краля/царя
- Timuro (Тимур) → Timuridoj (Тимуриди) = наследниците на султан Тимур
- Izraelo (Израил) → Izraelido (син/потомък на Израил) = потомък на Израил, (israelano ('израелец') = човек от Израел)
Понякога -id може да се използва преносно при имена на държави или езици:
- lando ('страна, държава') → landido ('коренен жител, кореняк') = човек, роден в някаква страна
- latino ('латинец') → latinida lingvo ('романски език') = език, производен на латинския и принадлежащ към романската езикова група
IG
IG = "efika, kaŭza aŭ ŝanĝa ago". Tio, kio staras antaŭ IG, ĉiam montras la rezulton de la ago.
-
akra ('остър') → akrigi ('изострям', 'наострям') = правя така, че нещо да стане остро
- Mi akrigas mian tranĉilon. - Наострям ножа си.
-
longa ('дълъг') → longigi ('удължавам') = правя така, че нещо да стане дълго
- La kunveno devus esti mallonga, sed la multaj demandoj longigos ĝin. - Събранието би трябвало да е кратко, но многото въпроси ще го удължат.
-
pli longa ('по-дълъг') → plilongigi ('удължавам') = правя така, че нещо да стане по-дълго
- Ni devis plilongigi nian viziton en Hindujo. - Трябваше да удължим посещението си в Индия.
Oni povas fari IG-verbon el aga radiko (kiu normale estas verbo). Tia IG-verbo signifas, ke oni kaŭzas, ke iu faras la koncernan agon. La objekto de tia IG-verbo estas tio, kio estus subjekto de la simpla verbo.
Oni povas deiri de netransitiva verbo:
-
sidi ('седя') → sidigi ('настанявам, слагам на седне') = правя така, че някой да седне
- Li sidigis sian infanon sur seĝon. - Тя настани детето си на стол.
Oni ankaŭ povas deiri de transitiva verbo. La objekto de tia IG-verbo estas aŭ la subjekto de la simpla verbo, aŭ la objekto de la simpla verbo:
-
kompreni ('разбирам') → komprenigi ('обяснявам') = правя така, че някой да разбере нещо
- Mi finfine sukcesis komprenigi lin, ke li devas iri hejmen. - Най-сетне успях да му обясня, че трябва да си ходи вкъщи.
- Mi ne povis komprenigi la ŝercon al li. - Не можах да му обясня шегата.
Може също да се направи ig-глагол от корен, който обикновено е съществително име.
Tia IG-verbo povas signifi, ke oni agas tiel, ke la objekto fariĝas tio, kion la radiko montras, sed ĝi ankaŭ povas signifi, ke oni faras la objekton tia kiel la radiko, aŭ ĝi povas signifi, ke oni kaŭzas, ke la objekto faras ian agon, kiu rilatas al la radiko:
-
edzo ('съпруг') → edzigi ('женя') = правя така, че някой да стане съпруг (за жена се използва edzinigi ('омъжвам')
- Li edzigis sian filon al riĉa fraŭlino. - Той ожени сина си за богата госпожица.
-
pinto ('връх', 'острие') → pinta ('островръх') → pintigi ('изострям', 'подострям') = правя така, че нещо да бъде изострено, да има връх
- Se vi volas skribi, vi devas unue pintigi vian krajonon. - Ако искаш да пишеш, първо трябва да подостриш молива си.
-
flamo ('пламък') → flami ('пламтя') → flamigi ('възпламенявам') = правя така, че нещо да започне да пламти
- Petro flamigis la fajron per forta blovado. - Петро запали огъня, духайки силно.
Oni ankaŭ povas fari IG-verbon el frazeto kun prepozicio:
-
en (la) domo ('в къща(та), в дом(а)') → endomigi ('прибирам у дома')
- Kiam komencis pluvi, ŝi rapide endomigis la infanojn. - Когато започна да вали, тя бързо прибра децата у дома.
-
sen vesto ('без дреха') → senvestigi ('събличам') = свалям дрехите на някого
- Janjo estis senvestigita kaj endormigita. - Яна бе съблякана и приспана.
La malon de sen...igi oni povas teorie esprimi per kun...igi, sed tiajn vortojn oni normale ne uzas, ĉar multaj simplaj verboj havas per si mem tian signifon: maski = "kunmaskigi", vesti = "kunvestigi". En tiaj okazoj oni povas kiel alternativon al sen...igi uzi la prefikson MAL sen IG: malvesti = senvestigi, malmaski = senmaskigi. Senfortigi estas pli-malpli samsignifa kiel malfortigi. La malo de senfortigi estas teorie "kunfortigi", sed tio estas senbezone peza vorto. Anstataŭe oni diras simple fortigi.
Oni ankaŭ povas fari IG-verbon el vorteto aŭ el afikso:
-
for ('далеч; настрани') → forigi ('премахвам, отстранявам, изтривам')
- Per forta lesivo ŝi sukcesis forigi la nigrajn makulojn. - С упорито пране тя успя да отстрани черните петна.
-
al ('към', 'на') → aligi ('присъединявам') = добавям нещо или някого към нещо
- Ili baldaŭ discipline aligos siajn fortojn al tiu komuna granda armeo. - Ili baldaŭ discipline aligos siajn fortojn al tiu komuna granda armeo.
Kiam la radiko estas nek eca, nek aga, oni povas ofte heziti, ĉu uzi simplan sensufiksan verbon, aŭ verbon kun la sufikso IG. Ofte la lingva tradicio donis al simpla verbo IG-ecan signifon: konfuzo = malordego → konfuzi = krei malordegon, fari malordega. Iafoje la tradicio elektis uzi nur formon kun IG: grupo → grupigi = kunigi en grupo(j)n, starigi en grupo(j)n. Iafoje la tradicio donis malsaman signifon al la simpla formo kaj la IG-formo, sed ambaŭ signifoj estas IG-ecaj: koloro → kolori = doni al io sian koloron, esti tio kio donas koloron al io; koloro → kolorigi = agi tiel, ke io fariĝas kolora. Oni tamen ne povas postuli, ke ĉiuj ĉiam sekvu tiujn ĉi delikatajn distingojn. Oni devas almenaŭ toleri, se iu iafoje intermiksas ekz. kolori kaj kolorigi. Iafoje la simpla formo havas signifon, kiu ne estas IG-eca: lumo → lumi = elĵeti lumradiojn; lumo → lumigi = fari tiel ke io lumu, fari luma. Iafoje ambaŭ formoj havas la saman signifon: ordo → ordi aŭ ordigi = krei ordon, meti en ordon, fari orda. Nuntempe oni ĝenerale preferas la formon ordigi.
Ofte oni aldonas superfluan IG al verbo, kiu normale ne havu ĝin. Tio povas esti tolerata, precipe se el tio rezultas plia klareco, sed normale oni uzu la tradiciajn formojn. Ne ĉiam la formoj estas tamen tute stabilaj. En iuj okazoj la IG-sufikso eble ne estas nepra, ĉar la simpla formo apenaŭ havas ian alian signifon. Tiam oni eble estonte ekuzos la pli mallongan formon sen IG. Ofte ambaŭ formoj povas esti uzataj paralele sen signifodiferenco: loki/lokigi, arkivi/arkivigi, listi/listigi.
IG kutime aperas kun verba finaĵo, sed povas ankaŭ havi O-finaĵon, A-finaĵon aŭ E-finaĵon. Tiaj formoj montras la saman agan signifon kiel la verba formo: akrigo = "la ago akrigi", akriga = "rilata al la ago akrigi, akriganta", sidigo = "la ago sidigi", sidige = "rilate al la ago sidigi, sidigante", edzigo = "la ago edzigi", edziga = "rilata al la ago edzigi".
Наставката -ig може също да се използва като самостоятелна дума: igi = карам някого или нещо да направи или стане нещо.
IĜ
IĜ = "transiro al nova stato, al nova loko, al nova ago". Tio, kio staras antaŭ IĜ, ĉiam montras la rezulton de la transiro.
-
pala ('блед') → paliĝi ('пребледнявам') = ставам блед
- Li paliĝis pro la ŝoko. - Той пребледня от шока.
-
longa ('дълъг') → longiĝi ('удължавам се') = ставам дълъг
- La tagoj longiĝas, printempo alvenas. - Дните се удължават, пролет иде.
-
pli longa ('по-дълъг') → plilongiĝi ('удължавам се') = ставам по-дълъг
- Li asertas, ke post la vizito al la miraklisto lia kruro plilongiĝis. - Той твърди, че след посещението си при чудотвореца кракът му се е удължил.
IĜ-verbo farita el netransitiva verbo montras transiron al la koncerna ago. IĜ ĉe tia verbo estas do preskaŭ egala al la prefikso EK. Iafoje tiaj ĉi IĜ-verboj montras la nuancon, ke la ago okazas per si mem, aŭ ke la ago okazas senvole:
-
sidi ('седя') → sidiĝi ('сядам') = започвам да седя (може да се използва и eksidi)
- Li sidiĝis sur la sofo. - Той седна на дивана.
-
esti ('съм') → estiĝi ('ставам, появявам се, създавам се')
- Estiĝis kverelo inter ili. - Появи се разпра между тях.
-
morti ('умирам') → mortiĝi ('загивам') = умирам неочаквано (напр. вследствие на катастрофа)
-
Mia onklo ne mortis per natura morto, sed li tamen ne mortigis sin mem kaj ankaŭ estis mortigita de neniu; unu tagon, promenante apud la reloj de fervojo, li falis sub la radojn de veturanta vagonaro kaj mortiĝis. - Чичо ми не е починал от естествена смърт, нито пък се е самоубил или е бил убит от някого; един ден, разхождайки се до железопътните релси, паднал под колелата на пътуващия влак и загинал.
Сам по себе си глаголът morti означава преминаване от живо в мъртво състояние, докато mortiĝi се използва за случайна, неочаквана смърт.
-
Oni ankaŭ povas fari IĜ-verbon el transitiva verbo. En tia IĜ-verbo IĜ ne montras transiran signifon. IĜ tie nur servas por fari la verbon netransitiva, por ŝanĝi la frazrolojn:
-
malfermi ('отварям') → malfermiĝi ('отварям се') = ставам отворен (от само себе си)
- La knabo malfermis la pordon. - Момчето отвори вратата.
- La pordo brue malfermiĝis. - Вратата шумно се отвори.
-
turni ('обръщам') → turniĝi ('обръщам се')
- La knabo turnis sian kapon. - Момчето завъртя главата си.
- La tero turniĝas ĉirkaŭ sia akso. - Земята се върти около оста си.
-
ruli ('търкалям') → ruliĝi ('търкалям се')
- Kiu rulas ŝtonon, al tiu ĝi revenos. - Който търкаля камък, към него той (камъкът) ще се върне.
- Ili rulis sian ĉaron. - Ili rulis sian ĉaron.
- La vinberoj elpremite ruliĝadis sur la teron. - Гроздовете, откъснати, се търкаляха по земята.
- La veturilo ruliĝis tre rapide. - Превозното средство препускаше много бързо.
IĜ-verbo farita el transitiva verbo ofte similas al pasiva verbo. La diferenco estas, ke IĜ-verbo montras, ke la ago okazas pli-malpli per si mem, aŭ ke oni ne interesiĝas pri eventuala kaŭzanto de la ago: Li estis naskita en Januaro. Normala pasiva frazo. Oni atentas precipe la agon, kiu plenumiĝis kun rezulto (pro la IT-formo). Li naskiĝis en Januaro. Li fariĝis naskita. Pli da atento al la naskato, la infano, ol al la naskanto, la patrino.
Oni ankaŭ povas fari IĜ-verbon el radiko, kiu normale estas substantivo. Tia IĜ-verbo povas signifi, ke la subjekto fariĝas ĝuste tio, kion la radiko montras, aŭ ke ĝi fariĝas simila al la radiko, aŭ ke okazas al ĝi ia ago karakterizata de la radiko:
-
edzino ('съпруга') → edziniĝi ('омъжвам се') = ставам нечия съпруга
- Ŝi edziniĝis kun sia kuzo. - Тя се омъжи за братовчед си.
-
pinto → pinta → pintiĝi = fariĝi pinta, ekhavi (akran) pinton
- Malgraŭ liaj penoj la krajono ne pintiĝis. - Въпреки усилията му моливът му не рисуваше.
-
flamo ('пламък') → flami ('пламтя') → flamiĝi ('възпламенявам се') = започвам да пламтя
- Ligno fendita facile flamiĝas. - Цепените дърва лесно се възпламеняват.
Oni ankaŭ povas fari IĜ-verbon el frazeto kun prepozicio. La preciza signifo dependas de la prepozicio. Se ekz. la prepozicio estas loka aŭ mova, IĜ signifas "moviĝi, iri, translokiĝi":
-
en domo ('в къща, в дом') → endomiĝi ('прибирам се') = връщам се вкъщи, у дома
- Kiam la fulmotondro komenciĝis, ni tuj endomiĝis. - Когато гръмотевицата започна, ние веднага заспахме.
-
sen vesto ('без дреха') → senvestiĝi ('събличам се') = свалям дрехите си
- Senhonte mi senvestiĝis antaŭ ili. - Безсрамно се съблякох пред тях.
Oni povas ankaŭ fari IĜ-verbon el vorteto aŭ el afikso:
-
al ('към, при, на') → aliĝi ('присъединявам се; записвам се')
- Al lia antaŭa embaraso aliĝis nun iom da konfuzo. Ĉu vi jam aliĝis al la kongreso? - Al lia antaŭa embaraso aliĝis nun iom da konfuzo. Ĉu vi jam aliĝis al la kongreso?
-
sen ('без') → seniĝi = оставам без нещо, лишавам се, освобождавам се от нещо
- Mi ne plu eltenas ilin, ni devas seniĝi je ili. - Не мога да ги издържам повече, трябва да се отървем от тях.
IĜ kutime aperas kun verba finaĵo, sed povas ankaŭ havi O-finaĵon, A-finaĵon aŭ E-finaĵon. Tiaj formoj montras la saman agan signifon kiel la verba formo: akriĝo = "la ago akriĝi", akriĝa = "rilata al la ago akriĝi, akriĝanta", sidiĝo = "la ago sidiĝi", sidiĝe = "rilate al la ago sidiĝi, sidiĝante", edziĝo = "la ago edziĝi", edziĝa = "rilata al la ago edziĝi", unuiĝo = "la ago unuiĝi".
Iafoje IĜ-vorto kun O-finaĵo ankaŭ povas montri rezulton de transira ago: Unuiĝo Franca por Esperanto (nomo de asocio). Dio nomis la sekaĵon Tero, kaj la kolektiĝojn de la akvo Li nomis Maroj.
IĜ uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko: iĝi = fariĝi.
IL
Наставката -il се използва за назоваване на уред, средство, с което се извършва нещо.
- segi ('режа с трион') → segilo ('трион') = инструмент за рязане на дърво и др.
- fosi ('копая') → fosilo ('лопата') = уред за копаене
- kudri ('шия') → kudrilo ('шивачна машина') = машина за шиене
- tondi ('режа с ножица') → tondilo ('ножица') = инструмент за рязане (който се състои от две кръстосани остриета)
- ŝlosi ('заключвам') → ŝlosilo ('ключ') = предмет, който се завърта в ключалка и чрез който се заключва и съответно отключва някаква преграда
- manĝi ('ям') → manĝilo ('прибор') = уред, с който човек се храни (лъжица, вилица, нож и др.)
- sonori ('звъня, звуча') → sonorilo ('звънец') = устройство, което звъни
- presi ('печатам') → presilo ('преса', 'принтер') = машина за печатане на книги, вестници и др.
- komputi ('изчислявам, пресмятам') → komputilo ('компютър') = (електронен) апарат за обработване на информация и за правене на бързи изчисления
- aboni ('абонирам се') → abonilo ('формуляр за абониране') = документ, с който се сключва абонамент за нещо
- aliĝi ('присъединявам се, записвам се') → aliĝilo ('формуляр') = документ, с който се заявява желание за присъединяване към нещо или за записване за нещо (напр. за конгрес)
- kuraci ('лекувам') → kuracilo ('лекарство')
- ilo ('уред, средство, инструмент'); ilaro ('(комплект) инструменти')
La sufikso IL havas tre ĝeneralan signifon. Por esprimi sin pli ekzakte oni povas fari kunmetaĵojn kun aliaj radikoj, ekz.: presmaŝino, transportaparato, vendaŭtomato. Sed ofte taŭgas simpla IL-formo.
En iuj malmultaj IL-vortoj la aga elemento estas subkomprenata. Tio, kio staras antaŭ IL, ne mem montras agon, sed ekz. rezulton de ago: fajro → fajrilo = ilo por fari fajron (ne "ilo por fajri")
IN
Наставката -in назовава женски представител на думата, към която се прилепя. Използва се само при думи, които могат да имат пол, например хора или животни.
Най-често наставката -in се прилепя към дума, която сама по себе си назовава представител на мъжкия пол. След прилепянето към нея думата придобива значение, което назовава представителка на женския пол:
- patro ('баща') → patrino ('майка') = жена, която е родила дете
- viro ('мъж') → virino ('жена') = пълнолетна представителка на женския пол при хората
- knabo ('момче') → knabino ('момиче') = млада женска представителка при хората
- avo ('дядо') → avino ('баба') = жена, която има внуци
- reĝo ('крал, цар') → reĝino ('кралица, царица') = жена, която е на власт; съпруга на цар
Наставката -in може също да се прилепи към полово неутрални думи, но това се случва много по-рядко. Щом -in се прилепи за такава дума, тя придобива значение на женски представител:
- homo → homino = ina homo
- aŭtoro ('автор') → aŭtorino ('авторка') = жена автор
- pasaĝero ('пътник') → pasaĝerino ('пътничка')
- besto ('животно') → bestino ('самка') = женско животно
- mortinto ('умрял/загинал (човек)') → mortintino ('умряла/загинала (жена)')
При неутрална дума мъжкият пол може да се укаже чрез корена vir, използван като представка или прилагателно.
Съществуват няколко думи, които сами по себе си назовават представителка на женския пол: damo ('дама'), nimfo ('нимфа'), matrono ('матрона'), putino ('проститутка') (не е образувана с наставката -in, а е самостоятелна дума с корен putin) и др. При такива думи не се добавя наставката -in.
IN uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko: ino = ina besto (aŭ homo); investaĵo = vestaĵo por virino.
IND
IND = "meritas aŭ valoras esti farata". Oni povas uzi IND nur ĉe transitivaj verboj:
- ami → aminda = tia, ke ĝi meritas esti amata
- vidi ('виждам') → vidinda = който е толкова хубав или добър, че си заслужава да бъде видян
- miri → mirinda = tiel eksterordinara, ke oni miru ĝin (= pri ĝi)
- bedaŭri ('съжалявам') → bedaŭrinde ('за съжаление', 'за жалост')
- inda = който си струва/заслужава нещо
ING
ING = "tenilo, en kiun oni (parte) metas ion". Tio, kio staras antaŭ ING, normale estas tio, kion oni parte enmetas en la ingon:
- glavo ('меч') → glavingo ('ножница') = калъф, в който се поставя меч
- cigaro ('пура') → cigaringo ('цигаре за пури') = поставка за пура, през която се пуши
- ŝraŭbo ('винт') → ŝraŭbingo ('гайка') = метална пластинка, с която се завинтва винт
- ovo ('яйце') → ovingo ('поставка за яйце') = малък съд, в който се поставя яйце
- ingo = tenilo (precipe por glavo), kiu parte kovras tion, kion ĝi tenas; eningigi = enmeti en ingon
ISM
ISM = "doktrino, movado, sistemo, agmaniero" k.s. Iafoje ISM-vorto ankaŭ montras unuopan ekzemplon de ia speciala agmaniero. La signifo de ISM treege varias, kaj tre dependas de tio, post kio ĝi staras.
- Stalino (Сталин) → stalinismo ('сталинизъм') = политическите идеи на Сталин
- kristano ('християнин') → kristanismo ('християнство')
- kolonio ('колония') → koloniismo ('колониализъм') = експлоатирането на колонии от силна страна
- kapitalo → kapitalismo = ekonomia sistemo de privata kapitalposedo
- alkoholo ('алкохол') → alkoholismo ('алкохолизъм') = алкохолна зависимост
- diletanto → diletantismo = amatoreca kaj fuŝa agado
- patrioto ('патриот', 'родолюбец') → patriotismo ('патриотизъм', 'родолюбие') = любов и себеотдаденост към родината и всичко свързано с нея
- la angla lingvo ('английският език') → anglismo ('англизъм') = особеност на английския език
IST
Наставката -ist назовава лице, което се занимава с нещо (най-често като професия). Това, което стои пред -ist, е това, с което лицето се занимава.
Често срещано погрешно разбиране е, че наставката -ist означава винаги човек, който се занимава професионално с нещо, но истинското ѝ значение е по-широко:
- verki ('творя'; 'пиша') → verkisto ('творец'; 'писател') = човек, който се занимава с писане на литературни произведения
- kuraci ('лекувам') → kuracisto ('лекар') = човек, който лекува по професия
- arto ('изкуство') → artisto ('артист, творец') = човек, който се занимава с някакъв вид изкуство
- biciklo ('велосипед', 'колело') → biciklisto ('велосипедист', 'колоездач') = човек, който се занимава с каране на колело
- ŝteli ('крада') → ŝtelisto ('крадец') = човек, който краде
- Esperanto (есперанто) → Esperantisto ('есперантист') = човек, който знае и използва езика есперанто
При нужда може да се съставят и по-точни думи. Вместо общото fiŝisto ('рибар') може да се говори за fiŝkaptisto ('риболовец'), който лови риби, за fiŝbredisto ('развъдчик на риби'), който развъжда риби, и за fiŝvendisto ('продавач на риба'), който продава риба.
Por IST-vorto ofte ekzistas simila ISM-vorto. La rilatoj inter la du formoj de tiaj vortparoj povas esti tre diversaj: alkoholisto = persono dependa de alkoholo, trafita de alkoholismo; alkoholismo = malsana dependeco de alkoholo; kapitalisto = persono, kiu posedas multan kapitalon; kapitalismo = ekonomia sistemo de privata kapitalposedo. Ekzistas ankaŭ tre multaj vortoj, kiuj finiĝas per "ist" aŭ "ism", kaj kiuj ja montras diversajn istojn kaj ismojn, sed kiuj tamen ne estas kunmetitaj, ekz.: turisto — turismo, faŝisto — faŝismo, ekzistencialisto — ekzistencialismo.
Ofte IST signifas "subtenanto de la responda ismo". Tiam IST = ISM-AN: oportunisto = oportunismano, iu kiu agas laŭ oportunismo; komunisto = komunismano, subtenanto de komunismo. Sed IST ne ĉiam egalas al ISM-AN. Ekz. kapitalisto ne egalas al kapitalismano.
Noto: AN kaj IST estas en iaj okazoj tre proksimaj. Tiam oni povas elekti laŭplaĉe. Oni kutimas uzi tiun, kiu kreas la plej internacian formon. Oni ekz. normale parolas pri Kristo, Kristano kaj Kristanismo. La formoj Krististo kaj Kristismo neniam aperas. Ili estus same logikaj, sed malpli internaciaj. Komparu kun Budho, Budhisto kaj Budhismo, kie la prefero estas mala, ankaŭ pro internacieco. Apud Budhisto oni tamen uzas ankaŭ Budhano, same logikan, sed pri Budhanismo oni ne parolas. (Iuj uzas anstataŭe Budao, Budaisto kaj Budaismo.)
Oni do nepre ne diru kirurgisto, astronomisto, ekologisto k.t.p. Sed en multaj okazoj oni povas tamen per la sufikso IST krei paralelan vorton por tia persono, se ekzistas aparta vorto por tio, pri kio li okupiĝas:
- kirurgio → kirurgiisto = хирург
- diplomatio → diplomatiisto = дипломат
- gimnastiko → gimnastikisto = гимнастик
NJ
С наставката -nj се образуват галените женски имена. Пред -nj се поставя съкратената форма на името. Обикновено се запазват от 1 до 5 букви:
- Mario → Manjo aŭ Marinjo - Mario (Мария) → Manjo или Marinjo
- Klaro → Klanjo - Klaro (Клара) → Klanjo
- Sofio → Sonjo aŭ Sofinjo - Sofio (Софѝя) → Sonjo или Sofinjo
- Patrino → Panjo - patrino ('майка') → panjo ('майко', 'мамо')
- Onklino → Onjo - onklino ('леля') → onjo ('лельо')
- Fratino → Franjo - fratino ('сестра') → franjo ('сестро')
Uzante NJ oni normale forigas eventualan IN-sufikson. Iafoje oni tamen povus reteni la vokalon de IN, se tio helpus krei pli bonsonan formon: kuzino → Kuzinjo, knabino → Knabinjo. Eble oni eĉ povas uzi superfluan IN-sufikson, se tio helpas al bonsoneco: Klaro → Klarino → Klarinjo.
OBL
OBL = "multipliko". OBL estas uzebla nur ĉe nombrovortoj kaj similsignifaj vortoj. Tio, kio staras antaŭ OBL, ĉiam montras, per kiom oni multiplikas:
- du ('две') → duobla ('двоен') = умножен по две
- du ('две') → duoble ('двойно') = умножено по две
- du ('две') → duoblo = двойно количество
- dek ('десет') → dekobla ('десеторен') = който е умножен по десет
- dek ('десет') → dekoble ('десеторно') = което е умножено по десет
- dek ('десет') → dekoblo = десеторно количество
- cent dek du → cent-dek-du-obla = multiplikita per 112
- cent dek du → cent-dek-du-oble = multiplikite per 112
- cent dek du → cent-dek-du-oblo = kvanto 112-obla
Obl-дума с a-наставка за прилагателно може да означава, че нещо се състои от толкова части:
- duobla vesto = vesto, kiu konsistas el du tavoloj da vestaĵoj
- duobla fadeno ('двоен конец') = два конеца, които се използват като един
Antaŭ OBL oni ĉiam kunskribas la nombron. Oni povas por klareco uzi dividostrekojn. La strekojn oni metu normale tie, kie estas spacetoj en la origina nombro: dek du → dekduoblo aŭ dek-duoblo; dudek → dudekoblo; du mil dudek → dumildudekoble aŭ prefere du-mil-dudekoble. La samaj skriboreguloj validas por la sufiksoj ON kaj OP.
ON
ON = "divido". ON estas uzebla nur ĉe nombrovortoj kaj similsignifaj vortoj. Tio, kio staras antaŭ ON, ĉiam montras, per kiom oni dividas:
- du ('две') → duono ('половина') = едната от две еднакво големи части на нещо
- du ('две') → duona ('половин') = голям колкото една половина
- du ('две') → duonе ('наполовина') = който е разпределен на две равни половини
- dek ('десет') → dekono ('една десета') = една от десет равни части
- dek → dekona = granda kiel dekono, estanta dekono (de io)
- dek → dekone = grande kiel dekono, estante dekono (de io)
Por ON-vortoj oni uzas la samajn skriboregulojn kiel por OBL.
Iafoje oni konfuzas ON kun la radiko PART. Oni ne povas diri ekz. landono por landparto = "parto de lando". ON ne montras parton de tio, kio staras antaŭ ĝi, sed parton de io alia. Triono ne estas parto de tri, sed unu el tri egale grandaj partoj de io alia.
OP
OP = "grupo kun certa nombro da membroj". OP estas uzebla nur ĉe nombrovortoj kaj similsignifaj vortoj. Tio, kio staras antaŭ OP, ĉiam montras, kiom da membroj estas en la grupo:
- unu → unuopo = unu sola afero aŭ persono
- unu → unuopa = sola, rigardata aparte
- unu ('едно') → unuope ('единично, по един') = всеки самостоятелно, всеки поотделно
- du ('две') → duopo = двойка, група от двама
- du ('две') → duopa ('двучленен') = който се състои от двама членове
- du ('две') → duope = в група/и по двама
- dek ('десет') → dekopo = група от десет
- dek ('десет') → dekopa ('десетчленен') = който се състои от десет членове
- dek ('десет') → dekope = в група/и по десет(има)
Por OP-vortoj oni uzas la samajn skriboregulojn kiel por OBL.
Antaŭ O-finaĵo la sufikso OP estas forlasebla, ĉar simpla O-formo havas ĉe nombrovortoj interalie la signifon de opo:
- duo ('двойка, дуо') = числото две или група от двама души
- trio ('тройка'; 'трио') = числото три или състав от трима души
- deko ('десетка, десетица') = числото десет или група от десет души
UJ
UJ = "io, kio estas destinita enhavi ion certan". UJ havas praktike tri malsamajn signifojn: "entenilo", "kreskaĵo" kaj "lando". Tio, kio staras antaŭ UJ, ĉiam montras tion, kio estas (aŭ okazas) en la afero.
UJ povas montri specialan entenilon, vazon, skatolon k.t.p., kiu servas por enhavi ion, aŭ en kiu oni faras ian agon:
- salo ('сол') → salujo ('солница') = съд, предназначен за складиране на сол
- cigaro ('пура') → cigarujo ('кутия за пури')
- abelo ('пчела') → abelujo ('пчелен кошер') = изкуствено създадена къщичка за пчели (естествен пчелен кошер може да бъде abelejo, но тази дума може също да значи „място, където пчелар държи пчелни кошери“)
- mono ('пари') → monujo ('портфейл', 'портмоне')
- bani ('къпя') → banujo ('вана') = продълговат съд, предназначен за къпане
- trinki ('пия') → trinkujo ('поило, поилка') = голямо дълго корито, което служи за поене на добитък
Por precizeco oni povas fari kunmetaĵojn kun aliaj radikoj, ekz.: teskatolo, tekruĉo, tetaso, cigarskatolo, cigaredpaketo, konservoskatolo.
Rimarku, ke tio, kio staras antaŭ UJ, ĉiam devige montras enhavon, dum tio, kio staras antaŭ SKATOL, VAZ k.t.p., povas montri jen enhavon, jen materialon, jen ion alian, ekz.: ladskatolo = "skatolo el lado", lignositelo = "sitelo el ligno". Sed ladujo devas esti "ujo por lado", kaj lignujo estas nepre "ujo por ligno".
При названия на плодове, зърна или цветове -uj може да посочи растението (обикновено дърво или храст), което дава такива плодове, зърна или цветове:
- pomo ('ябълка') → pomujo ('ябълково дърво')
- vinbero ('грозд') → vinberujo ('чепка грозде')
- rozo ('роза') → rozujo ('розов храст') = храст, който ражда рози
Може да се каже също pomarbo, vinberarbusto и т.н.
При названия на човек от някакъв народ -uj винаги означава страната на този народ:
- franco ('французин') → Francujo (Франция)
- ĉino ('китаец') → Ĉinujo (Китай)
- somalo ('сомалиец') → Somalujo (Сомалия)
Iafoje oni faras landan aŭ regionan UJ-vorton el alispeca vorto:
- patro ('баща') → patrujo ('родина', 'татковина') = родната страна на човек
- Esperanto (есперанто) → Esperantujo (Есперантия) = (въображаемата) страна на есперантистите, светът на есперанто (конгресите и др.)
При имена на държави като алтернативи на -uj се използва коренът LAND като наставка, както и неофициалната наставка -i. Повечето държави имат обаче самостоятелно име без наставка, напр. Usono (САЩ), Birmo (Мианмар, бивша Бирма), Liĥtenŝtejno (Лихтенщайн), Islando (Исландия; самостоятелно име без корена LAND) и др. В такива случаи за назоваване на гражданите на съответната държава се използва наставката -an, прилепена към нейното име: usonano ('американец'), birmano ('бирманец') и т.н.
UJ uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko: ujo = vazo, skatolo, entenilo; enujigi = enmeti en vazon k.s. En tiaj okazoj UJ neniam havas la signifon de lando aŭ de kreskaĵo.
UL
Наставката -ul се използва да назове човек, който се отличава с това, което означава думата, към която наставката се прилепя.
- juna ('млад') → junulo ('младеж')
- dika ('дебел') → dikulo ('дебелак') = човек с наднормено тегло
- fremda ('чужд') → fremdulo ('чужденец') = човек от чужда страна, регион, град и т.н.
- sankta ('свят, свещен') → sanktulo ('светец') = човек, провъзгласен от църквата за божи угодник и праведник
- blanka ('бял') → blankulo ('бял човек') = човек от т.нар. бяла раса
- timi ('страхувам се') → timulo ('страхливец') = човек, който често го е страх
- ĝibo ('гърбица') → ĝibulo ('гърбушко') = човек с гърбица
- miliono ('милион') → milionulo ('милионер') = човек, който притежава милиони долари, евро или др.
- sen kuraĝo ('без смелост') → senkuraĝilo ('пъзльо') = човек, на когото му липсва смелост
- antaŭ ('пред', 'преди') → antaŭulo ('предшественик') = човек, който е съществувал преди друг човек
- alia ('друг') → aliulo = друг човек
Наставката -ul редовно се използва и при някои названия на видове животни, макар да не става дума за хора:
- mamo ('гърда') → mamuloj ('бозайници') = клас животни, които хранят малките си с мляко
- branko ('хриле') → brankuloj ('хрилести') = животни, които дишат чрез хриле
Okaze oni uzas UL figure por plej diversaj aferoj, ankaŭ nevivaj, kiujn oni volas prezenti kvazaŭ personojn:
- nubojn skrapas ('стърже облаци') → nubskrapulo ('небостъргач') = много висока сграда
- tri mastoj ('три мачти') → trimastulo ('тримачтов кораб') = кораб с три мачти
При думи, които сами по себе си назовават лице, не се използва -ul. Трябва да се внимава при причастията с окончание -o. Такова причастие посочва лице и прибавянето на -ul обикновено е грешно. Затова не се казва parolantulo, kuirintulo, konatulo, а просто parolanto ('говорещ, човек, който говори'), kuirinto ('готвил, човек, който е готвил'), konato ('познат'). Ако все пак се добави -ul към причастие с окончание -o или към друга дума, назоваваща лице, тогава се създава дума с друго значение. Virulo ('мъжкар') не е равнозначна на viro ('мъж'), а означава човек, който се отличава с мъжественост = vireculo. Konatulo означава обикновено човек, който се отличава с известност/познатост = famulo ('знаменитост'), докато konato ('познат') означава просто човек, когото някой познава.
UL uziĝas ankaŭ kiel ordinara radiko: ulo = persono sen ia speciala karakterizo.
UM
Наставката -um няма ясно определено значение. С нея се образуват думи, които имат връзка с това, което стои пред -um. Всяка дума, включваща тази наставка, трябва да се учи поотделно. Съществуват обаче няколко групи с думи на -um със сходни значения.
Много глаголи на -um означават „действам по определен начин чрез това, което стои пред -um“:
- folio ('лист') → foliumi ('прелиствам, разлиствам') = обръщам листовете на хартиен носител (книга, вестник, списание и др.)
- palpebro ('клепач') → palpebrumi ('мигам') = бързо отварям и затварям клепачите на очите си
- brako ('ръка') → brakumi ('прегръщам') = увивам ръцете си около някого или около нещо
Iuj UM-verboj signifas "provizi en certa maniero per tio, kio staras antaŭ UM":
- aero ('въздух') → aerumi ('проветрявам') = правя да влезе чист въздух в помещение
- sukero ('захар') → sukerumi ('поръсвам захар') = покривам със захар
Grupo de UM-verboj montras manieron de ekzekutado, mortigado:
- kruco ('кръст') → krucumi ('разпъвам на кръст')
- pendi ('вися') → pendumi ('обесвам') = слагам въже около вратата на някого, за да го умъртвя
Някои думи, които използват наставката -um, назовават част от дреха или нещо подобно. Това, което се намира пред наставката, посочва частта от тялото, към която частта от дрехата се отнася:
- kolo ('врат') → kolumo ('яка') = част на дреха, която се намира около врата
- nazo ('нос') → nazumo ('пенсне') = вид очила без дръжки на рамките, които се закрепват на носа
UM estas uzata en matematiko por fari nomojn de nombrosistemoj. Oni metas UM post nombro, kiu montras, kiom da ciferoj uzas la sistemo:
- du ('две') → duuma nombrosistemo ('двоична бройна система') = система, която си служи с цифрите 0 и 1
- dek ('десет') → dekuma nombrosistemo ('десетична бройна система') = система, която си служи с цифрите от 0 до 9
Няколко други um-думи:
- malvarma ('студен') → malvarmumi ('простудявам се') = разболявам се от кашлица, течащ нощ или др. (вследствие на настинка)
- plena ('пълен') → plenumi ('изпълнявам')
- gusti ('имам вкус на нещо') → gustumi ('вкусвам, опитвам') = опитвам нещо на вкус
- loto ('жребий') → lotumi ('хвърлям жребий') = (раз)давам някаква награда според падналия се жребий
- komuna → komunumo = administra distrikto ĉirkaŭ urbo, societo aŭ organizo kunlabora, kunloĝa k.t.p.
- dekstra ('десен') → dekstruma = който се върти по посока на часовниковата стрелка
- proksima ('близък') → proksimume ('приблизително')
- umo = нещо, за чието име човек не може да се сети в момента (на български може да се преведе 'такова(та)'); нещо странно или неописуемо
Se oni volas krei novan UM-vorton, oni estu tre singarda, ĉar aliaj ĝin eble ne komprenos. UM-vorto, kiu aliĝas al iu el la ĉi-antaŭaj grupoj, pli facile akceptiĝas, dum UM-vorto, kiu ne similas al jam ekzistanta UM-vorto, estas pli malfacile enkondukebla. Ofte oni tamen faras okazan UM-vorton, kiu kompreniĝas pro la kunteksto, kaj kiu poste malaperas.