11 Займенники / Граматика

Займенник - частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх.

Особисті займенники

mi: ≈ "оповідач"
ni: ≈ "оповідач та інші (інші) чоловік (люди)"
vi: ≈ "одержувач (і)"
li: ≈ "обличчя чоловічої статі, або обличчя невідомої статті (він)"
ŝi: ≈ "обличчя жіночої статі (вона)"
ĝi: ≈ "обличчя середнього роду (воно, також для речей, тварин і тп.)"
ili: ≈ "кілька чоловік, речей, тварин (вони)"
oni: ≈ "невизначена особа (особи)"
si: ≈ "той самий чоловік, що і суб'єкт", якщо це не mi (я), ni (ми) або vi(ти, ви)

Особисті займенники можуть мати закінчення акузатива N:

Mi amas vin. - Я люблю тебе.
Ilin konas Karlo. - Їх знає Карл.
Ĉu vi ĝin vidas? - Ви це бачите?
Elizabeto lavas sin en la lago. - Елізабет вмивається в озері.

Присвійні займенники

Якщо додається закінчення А до займенника, то виходить присвійний займенник:

mia: "мій, моя, моє"
nia: "наш, наша, наше"
via: "твій, твоя, твоє, ваш, ваша, ваше"
lia: "його"
ŝia: "її"
ĝia: "його, її (неживі предмети)"
ilia: "їх!
onia: "їх" (для невизначених осіб)
sia: "її, його"

Присвійні займенники можуть мати закінчення J та N також як і інші прикметники: mia ĉambro — miaj ĉambroj — mian ĉambron — miajn ĉambrojn.

Коли присвійний займенник стоїть перед іменником, він є визначальним словом, і тому не потрібно додавати артикль la. Присвійний займенник показує власника і приналежність. Якщо особистий займенник замінюється на de (родовий відмінок), то потрібно використовувати артикль la: ilia ĉambro = la ĉambro de ili, mia edzo = la edzo de mi.

Коли присвійний займенник стоїть один без іменника, він не є визначальним словом й не показує визначального значення. Для того, аби показати визначенність потрібно додати la:

Tiu ĉi libro estas mia. - Ця книга моя.
Tiu ĉi libro estas la mia. - Ця книга моя.
Mia aŭto estas difektita. Ni provu la vian. La vian = vian aŭton. - Мій автомобіль несправний. Давай спробуємо твій. Твій = твій автомобіль.

Інколи можно не використовувати артикль la{2 }перед самостійним присвійним займенником, якщо контекст не досить ясний:

Li pli ŝatas mian domon ol (la) sian. = ...ol sian domon. - Йому більше подобається мій будинок, ніж свій =...ніж свій будинок

Інші займенники

Також інші частки є займенниками (але не особистими), напр. табличні слова на O, U та ES й слово ambaŭ (обидва).

Перша особа

Mi

Mi (я) -займенник першоої особи (не показує родову приналежність).Mi (я) та mia (мій, моя, моє) використовуються мовцем, коли він говорить про себе. У граматиці це часто називається "перша особа".

Mi venas de la avo, kaj mi iras nun al la onklo. - Я приїжджаю від діда та їду тепер до дядька.
Mi foriras, sed atendu min, ĉar mi baldaŭ revenos. - Я йду, але почекай мене, потім я скоро повернусь.
Por miaj kvar infanoj mi aĉetis dek du pomojn. - Для моїх чотирьох дітей я купив дванадцять яблук.
Kiam mi finos mian laboron, mi serĉos mian horloĝon. - Коли я закінчу свою роботу, я буду шукати мій годинник.
Mi prenos miajn glitilojn kaj iros gliti. - Я візьму свої ковзани й поїду кататись.

Ni

Ni (ми) є займенником множини. Ni (ми) та nia (наш, наша, наше) використовуються мовцем для того, щоб розповісти про себе та іншу людину (інших людей). Ni може означати я з іншим чоловіком, я та декілька інших людей, я та всі інші люди, або я та ви. Займенник ni може включати в себе людину (людей), з якими ти ведеш розмову, а може і не включати. Які особи включені в поняття "ми" можна дізнатися тільки з контексту:

Ni vidas per la okuloj kaj aŭdas per la oreloj. - Ми бачимо очима та слухаємо вухами.
Ni disiĝis kaj iris en diversajn flankojn: mi iris dekstren, kaj li iris maldekstren. - Ми розділилися і пішли в різні сторони, я пішов вправо, а він пішов вліво.

Ni = "я та він".
Kiam vi ekparolis, ni atendis aŭdi ion novan, sed baldaŭ ni vidis, ke ni trompiĝis. - Коли ти почав говорити, ми очікували почути щось нове, але згодом побачили, що нас обдурили.

Ni = "я та інші люди, але не той, до кого звертаються".
La nokto estis tiel malluma, ke ni nenion povis vidi eĉ antaŭ nia nazo. - Ніч була такою темною, що ми нічого не змогли побачити, навіть нашого носа.
La junulo aliĝis al nia militistaro kaj kuraĝe batalis kune kun ni kontraŭ niaj malamikoj. - Хлопець приєднався до нашого війська і відважно бився разом з нами проти наших ворогів.
Kiam vi vidis nin en la salono, li jam antaŭe diris al mi la veron. - Коли ви побачили нас в кімнаті, він вже сказав мені правду.

Ni = "я та він".

Друга особа

Vi

Vi (ти, ви) та via (твій, твоя, твоє, ваш, ваша, ваше) використовують мовцем для того, аби говорити про особу (особах), до якої він звертається. Vi та via може включати і інші особи, котрі якимсь чином належать до тієї ж групи, що і особа, до якої звертається мовець. В граматиці це називається "друга особа". Використання vi можливе і для однієї людини, й для кількох людей. Vi може бути одниною, а може бути множиною. Vi не показує родову належність і ранг або становище людини;

Sinjoro, vi estas neĝentila. - Сеньйор, ви нелюб'язні.
Sinjoroj, vi estas neĝentilaj. - Сеньйори, ви нелюб'язні.
Vi estas infanoj. - Ви діти.
Ĉu vi amas vian patron? - Ти любиш свого батька?
Via parolo estas tute nekomprenebla kaj viaj leteroj estas ĉiam skribitaj tute nelegeble. - Твоя мова зовсім нерозбірлива і твої листи завжди написані так, що їх зовсім неможливо прочитати.
Sidigu vin, sinjoro! - Сідайте, сеньйор!

Коли vi є підметом дієслова, що закінчується на U, то зазвичай займенник не використовується.

У кількох мовах іноді використовують vi як займенник, котрий має на увазі людей загалом. Для цього в Есперанто використовують займенник oni.

Ci

Ci (ти) займенник другої особи однини. Ci та cia існує тільки теоретично й майже ніколи не використовується. Можна розглядати ci як займенник однини в противагу vi, або як більш інтимне або фамільярне звернення, або навіть як образливе звернення. Дуже складно сказати, який емоціональний відтінок передає цей займенник, тому що його ледве використовують в мові. Можно припустити, що раніше цей займенник використовували, але потім він вийшов з вживання. Однак в дійсності він ніколи широко не використовувався. Цей займенник використовувався тільки в експерементальній мові. В звичайній мови використовується vi.

Третя особа

Все, чим не є mi, ni або vi (або ci),називається "третьою особою". Займенники li (він), ŝi (вона), ĝi (воно) та ili (вони), а також lia (його), ŝia (її), ĝia (його, її), ilia (їх), використовуються для розповідей про щось відоме, що не є ні мовцем ні тим до кого звертаються. Oni та onia використовують для невизначеної особи (осіб).Si та sia замінюють інші займенники третьої особи в деяких випадках.

Li та ŝi

Li та ŝi є займенниками однини. Li та lia використовують, коли говорять про чоловічу особу. Ŝi та ŝia використовують, коли говорять про жіночу особу:

Li estas knabo, kaj ŝi estas knabino. - Він хлопчик, а вона дівчинка.
Li estas mia onklo. - Він мій дядько.
Ŝi estas mia onklino. - Вона моя тітка.
En la salono estis neniu krom li kaj lia fianĉino. - В кімнаті нікого не було окрім його та його нареченої.
Mi renkontis vian patrinon kaj ŝian kolegon. - Я зустрів твою маму та її колегу.

Коли говорять про людину, чия стать невідома, або коли говорять загалом, в широкому сенсі про людину, незалежно від статі, зазвичай використовують li. Li таким чином має два значення: особа чоловічої статі та людина:

Ĉiu, kiu ŝin vidis, povis pensi, ke li vidas la patrinon. - Кожен, хто її побачив, міг подумати, що він бачить її мати.

Займенник li в реченні відповідає ĉiu (коден), таким чином відповідає ĉiu persono (кожна людина).
Se vi iros al kuracisto, li povos helpi vin. - Якщо ви йдете до лікаря, він повинен допомогти вам.

Мова йдеться про будь-якого лікаря, незалежно від статі.

Таке використання li інколи виглядає як сексуальна (полова) дискримінація, але в дійсності це всього лише граматичне питання. Ми використовуємо li не тому що ігноруємо жінок, а тому що li має два значення: чоловіче та нейтральне. Це дійсно може іноді викликати недорозуміння. Тоді без вагань висловлюйте думку більш чіткіше, напр. ŝi aŭ li (вона або він), tiu (той, та), tiu persono (та людина) і тому подібне.

1}Примітка: хтось не роздумуючи, запропонував нові займенники, щоб замінити нейтральне використання займенника li. Більш менш вільний приголосний + "i" були запропоновані, але без якогось практичного результата. Зараз можно іноді зустріти ŝli та ri, в той чай коли інші наполягають на gi або ĵi або ще на щось інше.

Ĝi

Ĝi є займенником однини. Ĝi та ĝia використовують для неживих предметів:

La tranĉilo tranĉas bone, ĉar ĝi estas akra. - Ніж ріже добре, тому що він гострий.
Trovinte pomon, mi ĝin manĝis. - Знайшовши яблуко, я його з'їв.
Mi disŝiris la leteron kaj disĵetis ĝiajn pecetojn en ĉiujn angulojn de la ĉambro. - Я порвав лист і розкидав його шматочки по свіх кутках кімнати.

Займенники ĝi використовують також для дітей, котрі найстільки малі, що стать не важлива. Також можна використовувати й li, коли вони говорять про людину, чия стать невідома.

La infano ploras, ĉar ĝi volas manĝi. - Дитина плаче, тому що вона хоче їсти.
Mi montris al la infano, kie kuŝas ĝia pupo. - Я показав дитині, де лежить її лялька.

Але якщо хочуть особливо виділити стать дитини або якщо говорять про вже доросле дитя, то звісно потрібно використовувати li або ŝi.

Ĝi також використовується для того, аби говорити про тварини, навіть коли стать тварини невідома.

"Pip, pip!" diris subite malgranda muso, kiu elkuris, kaj post ĝi venis ankoraŭ unu. - "Піп, піп!" промовила раптово маленька миша, котра вибігла і за нею прибігла ще одна.
Mi frapos vian ĉevalon sur la kapon tiel, ke ĝi falos senviva. - Я вдарю вашого коня по голові так, що він мляво впаде.

В деяких випадках, щоб уникнути недорозуміння, потрібно використовувати li або ŝi для описання тварин.

Ĝi також може бути використано для гропи слів однини: сім'я, народ, армія та тому подібне..:

Hodiaŭ la problemo interesas la publikon, morgaŭ ĝi povas esti indiferenta pri ĝi. - Сьогодні ця проблема цікавить публіу, застра вона може бути байдужою до неї.

Перший займенник ĝi являє публіку (багато людей). (Друге ĝi означає проблему.)

Ĝi зазвичай вказує предмет, тварину або іншу визначаючу річ. Tio (те) використовується для абстрактних відношень, аби показати всі речення, або для невизначного предмету (= tiu afero) (ця річ):

— Ŝi forvojaĝis. — Jes, mi tion scias. = Jes, mi scias, ke ŝi forvojaĝis. - - Вона відправилась у подорож - Так, я це знаю, що вона відправилась в подорож.

Ili

Ili Займенники множини. Ili та ilia використовуються коли говорять про безліч знайомих або речах або людей (котрі не включають ні мовця, ні адресата). Ili не показує статеву належність:

Kie estas la knaboj? Ili estas en la ĝardeno. - Де хлопчики? Вони в саду.
Kie estas la knabinoj? Ili ankaŭ estas en la ĝardeno. - Де дівчата? Вони також в саду.
Kie estas la tranĉiloj? Ili kuŝas sur la tablo. - Де ножі? Вони лежать на столі.
Donu al la birdoj akvon, ĉar ili volas trinki. - Дай пташкам воду, тому що вони хочуть пити.
Sinjoro Petro kaj lia edzino tre amas miajn infanojn; mi ankaŭ tre amas iliajn infanojn. - Сеньйор Петр та його дружина дуже люблять моїх дітей; я також дуже люблю їх дітей

В деяких мовах інколи використовують займенник ili для невизначених людей. В Есперанто потрібно використовувати oni.

Oni

Oni є onia є невизначеними займенниками, котрі використовуються коли говорять про будь-яку людину, про кількох або безлічі невизначених осіб, коли немає значення про яких людей йдеться мова. Oni займенник зазвичай однини, але може бути також і множини. Oni зовсім не показує статеву приналежність:

En malbona vetero oni povas facile malvarmumi. - При поганій погоді можно легко застудитись.
Kiam oni estas riĉa (aŭ riĉaj), oni havas multajn amikojn. - Коли ви багаті,у вас багато друзів.
Oni diras, ke la vero ĉiam venkas. - Кажуть, що правда завжди перемагає.
Kun bruo oni malfermis la pordegon, kaj la kaleŝo enveturis en la korton. - З шумом відкривають ворота та карета в'їжджає надвір.
Oni tiel malhelpis al mi, ke mi malbonigis mian tutan laboron. - Мені так заважали що я зіпсував всю мою роботу.
La malpura aero malsanigas onin. - Брудне повітря робить нас хворими.
Kiam oni venas al tiu urbo, oni devas atenti pri la krimuloj. Ili kapablas ŝteli eĉ oniajn vestaĵojn. - Коли приїзджаєш в це місто, потрібно бути обережним через злочинців, вони здібні вкрасти навіть одяг.
Ne kritiku onin, ĉar oni povas ankaŭ vin kritiki. - Не суди, да не судимий будеш. (Не засуджуй інших, так як можуть і тебе засудити)

На практиці дуже рідко з'являється випадок, в якому можна використовувати onin та onia. Через таку рідкість використання, деяким здається така фарма дивною та вони уникають її, навіть коли вона може бути використана.

Si

Si та sia особисті займенники третьої особи, котрі потрібно використовувати в певних випадках замість звичайних займенників третьої особи. Si може бути одниною або множиною, в залежності від того, що воно представляє. Si не показує статеву належність.

Часто буває, щось, що є суб'єктом, з'являється також і в іншій ролі в тому ж реченні. Якщо суб'єкт mi, ni або vi (або ci), то просто повторюють те ж самий займенник:

Mi lavas min. - Я вмиваюсь (я вмиваю себе).

Друге mi є тою самою особою.
Mi vidas mian fraton. - Я бачу свого брата.

Mi та mia вказує на ту саму особу.

Ni lavas nin. - Ми вмиваємось (ми вмиваємо себе).

Друге ni -ті ж самі люди.
Ni vidas niajn fratojn. - Ми бачимо наших братів.

Ni та nia вказують на ті самі особи.

Vi lavas vin. - Ти вмиваєшся (ти вмиваєш себе), або -Ви вмиваєтесь (ви вмиваєте себе).

Друге vi є тою ж самою особою.
Vi vidas viajn fratojn. - Ви бачите своїх братів.

Vi та via є тими ж самими особами.

Але якщо суб'єкт є третьою особою (ні мовцем, ні адресатом), потрібно використовувати si для іншої ролі, котру грає займенник в реченні. Якщо використовується напр. li і для суб'єкта і для іншої ролі, тоді мова буде обов'язково йти про двох різних людях. Теж саме буде і для ŝi, ĝi та ili:

Ŝi lavas ŝin. - Вона миє її.

Одна жінка миє іншу жінку.
Ŝi lavas sin. - Вона миє себе.

Одна жінка миє власне тіло. 1}Ŝi та sin вказує одну й ту ж особу.
Ŝi vidas ŝian patrinon. - Вона бачить її матір.

Одна жінка бачить матір іншої жінки.
Ŝi vidas sian patrinon. - Вона бачить свою матір.

Одна жінка бачить власну матір.
La virino serĉas ŝian filon. - Жінка шукає її сина.

Жінка шукає сина іншої жінки.
La virino serĉas sian filon. - Жінка шукає свого сина.

Жінка шукає власного сина.

Li lavas lin. - Він миє його.

Один чоловік миє іншого чоловіка.
Li lavas sin. - Він миє себе.

Один чоловік миє власне тіло. Li та sin одна й та ж особа.

Ĝi lavas ĝin. - Воно миє його.

Одна тварина миє іншу тварину (або річ).
Ĝi lavas sin. - Воно миє себе.

Одна тварина миє власне тіло. Ĝi та sin одна й та ж тварина.
La hundo ludas per sia pilko. - Собака грає зі своїм м'ячем.

Собака грає з власним м'ячем.

Ili lavas ilin. - Вони миють їх.

Одна група людей або тварин миє іншу групу.
Ili lavas sin. - Вони миють себе.

Одна група людей миє власні тіла. Ili та sin одна й та ж група.
La naĝintoj ne trovas siajn vestaĵojn. - Плавці не знаходять свій одяг.

Плавці не знаходять свій власний одяг.

Oni ne forgesas facile sian unuan amon. - Свою першу любов не так просто забути.

Si не може бути суб'єктом (підметом).

Siніколи не може бути самостійним суб'єктом, ні частиною суб'єкта, тому що тоді si представляла би себе само. Також sia не може бути частиною суб'єкта. Неможливі такі речення як: Si manĝas. Mi kaj si dancas. Petro kaj si fiŝkaptas. Mia kaj sia fratoj estas samklasanoj. Sia edzino estis kisata de li. Не говоріть: Karlo kaj sia frato promenas en la parko.Якщо вживається така форма, то мається на увазі, що sia відноситься до Карла, але ж суб'єкт не Karlo, а Karlo kaj sia frato.Говоріть: Karlo kaj lia frato promenas en la parko. Однак можна використовувати si, якщо міняєте фразу таким чином: Karlo kun sia frato promenas en la parko.Тепер суб'єкт Karlo, та sia точно відноситься до Карла. Частина фрази kun sia frato не є частиною суб'єкта, а kun є обставиною.

Si у пасивному реченні

Si та sia представляють граматичний суб'єкт (рідмет). Це також вірно і в пасивних реченнях, хоча підмет не є діючою особою в такому реченні:

Ŝi estas amata de siaj instruistinoj. - Вона любима своїми вчителями.
Karlo estis akompanata de Petro al sia domo. = ...al la domo de Karlo. - Карла супроводжувався Петром до свого будинку. = ...до дому Карла.
Karlo estis akompanata de Petro al lia domo. = ...al la domo de Petro. - Карл супроводжувався Петром до його будинку. = ...до будинку Петра.
Li sendas leteron al sia kuzo. → Letero estas sendata de li al lia (propra) kuzo. - Він послав листа своєму двоюрідному братові. → Лист надіслано від нього до його (власним) двоюрідному братові.

У пасивних реченнях не можна сказати al sia kuzo, тому що тоді мова йшла про двоюрідного брата в листі.

Підрядне речення

Присудок придаткового речення має власний суб'єкт. Якщо використовується si(a) в придатковому реченні, воно завжди є суб'єктом придаткового реченні і ніколи суб'єктом речення:

Elizabeto rigardis la viron, kiu kombis al si la harojn. - Елізабет дивилась на чоловіка, котрий зачісував собі волосся.

Чоловік зачісував власне волосся (не Елізабети). Si являє суб'єкт kombis, саме kiu (та kiu відносяться до чоловіка).
Karlo kaj Petro diris, ke la infanoj jam vestis sin. - Карло та Петр сказали, що діти вже самі одяглись.

Діти одягли самі себе (не Карла та Петра)
Li vidis, ke la hundo ludas per sia pilko. - Він бачив, що собака грає зі своїм м'ячем.

М'яч належить собаці (суб'єкт придаткового речення).
Abimeleĥ, la reĝo de la Filiŝtoj, rigardis tra la fenestro, kaj vidis, ke Isaak amuziĝas kun sia edzino Rebeka. - Авімелех, цар филистимлян, дивився через вікно і побачив, що Ісаак розважається зі своєю дружиною.

Ребека дружина Ісаака (той, хто amuziĝas), не Авимелеха (той, хто vidis). Якби вона була б дружиною Авимелеха, тоді потрібно було би сказати так lia edzino.
Mia avo diris, ke li tre amis sian patrinon. - Мій дідусь сказав, що він дуже любив свою матір.

Sian відноситься до amis, li може бути визначений як mia avo, але це може бути також і інша людина.

Si не може бути суб'єктом. Також неможна використовувати si в якості суб'єкта придаткового речення як і частина суб'єкта придаткового речення, з ціллю показати, що si відноситься до суб'єкта головного речення. Неможна: Karlo diris, ke si venos morgaŭ. Ні: Karlo diris, ke sia frato venos morgaŭ. Si в придатковому реченні завжди відноситись до суб'єкта придаткового речення. Можна сказати: Karlo diris, ke li venos... / ke lia frato venos...Також неможна: Ŝi sentis, ke pluvas sur sin.Потрібно говорити: Ŝi sentis, ke pluvas sur ŝin.

Причастя з A-закінченням подібні придаткових реченнях:

Li ekvidis la anĝelon de la Eternulo, starantan sur la vojo kun elingigita glavo en sia mano. - Він побачив ангела Господнього, що стоїть на шляху з оголеним мечем у своїй руці.

Ангел стояв з мечем в своїй руці.
Karlo promenis kun virino vestita per sia plej bela vesto. - Карл прогулювався з жінкою, одягненою в свій найкрасивіший одяг.

Вона була одягнена в найкрасивіший одяг.

Також порівняльні вирази, що вводяться сполученнями }kiel або ol подібні підрядним реченням. Si всередині такого порівняльного виразу відносяться до суб'єкту неявного дієслова:

Ŝi amas lin kiel sin mem. - Вона любить його як саму себе.

Вона любить себе, як вона любить себе саму.
Ŝi estas tiel saĝa kiel ŝia fratino. - Вона така ж розумна як її сестра.

Її сестра також розумна.
Li punis ilin same kiel siajn fratojn. - Він покарав їх так само як і своїх братів.

Він покарав також і своїх братів.
Ŝi amas lin pli ol sin mem. - Вона любить його більше, ніж себе саму.

Вона любить його більше, ніж вона любить сама себе.
Li estas pli aĝa ol lia frato. - Він старше, ніж його брат.

Його брат старий (але в меншій ступені)

Складний опис або доповнення іменника може бути розглянуто в якості підрядного речення з тим що мається на увазі дієсловом. Тоді si може відноситись до суб'єкта з тим що мається на увазі дієсловом. Такий суб'єкт завжди рівнозначний до попереднього дієслова. Однак в вживанні таких речень відсутня єдність.

Ili vizitis muzeon faman pro siaj belaj pentraĵoj. = ...muzeon, kiu estas fama pro siaj belaj pentraĵoj. - Вони відвідали музей відомий своїми красивими картинами. = ...музей, котрий відомий своїми красивими картинами.

Картини належать музею.
Picasso vizitis muzeon faman pro liaj pentraĵoj. = ...muzeon, kiu estas fama pro liaj pentraĵoj. - Пікасо відвідав відомий музей його картинами. = ...музей відомий його картинами.

Картини Пікасо.
Ŝi vidis soldaton kun sia pafilo en la mano. = ...soldaton, kiu staris kun sia pafilo en la mano. - Вона бачила солдата з його зброєю в руці. = ...солдата, котрий стояв зі своєю зброєю в руці.

Інфінітив

Якщо вони використовуються si разом з інфінітівом, si відноситься до смислового суб'єкту інфінітива. Найбільш частіше смисловий суб'єкт той самий, що і суб'єкт присудка, але не завжди:

Ĉiu homo devas zorgi pri si mem. - Кожна людина повинна піклуватись про себе сама.

Si відноситься до суб'єкта zorgi. Воно ідентичне суб'єкту devas
La sinjoro ordonis al la servisto vesti sin. - Господар наказав слузі одягнутись.

Смисловим суб'єктом дієслова vesti є la servisto. Sin відноситься до слуги.
La sinjoro ordonis al la servisto vesti lin. - Господар наказав слузі одяшнути себе.

Слуга не повинен одягати себе сам, а іншу людину, найбільш ймовірно, що господина.

Якщо смисловий суб'єкт інфінітива не присутній у пропозиція, і якщо він зовсім неважливий, то зазвичай залишають si представляти суб'єкт присудка.

La reĝo sendis voki sian kuraciston. - Король послав покликати свого лікаря.

Смислові підметові дієслова voki не присутній в реченні і не є важливим. Sia тому може відноситись до короля. Два дієслова sendis voki розглядаються як один и тільки одним підметом - король.
La reĝo sendis la serviston voki lian kuraciston. - Король послав слугу покликати його лікаря.

В поданому реченні підметові дієслова voki (la servisto (слуга)) присутнє. Якщо в реченні було б sian kuraciston, тоді слуга повинен був би покликати свого власного лікаря, а не лікаря короля.

Іменник, що виражає дію.

Якщо іменник яскраво виражає дію і його сенсовий іменник присутній, то si зазвичай відноситься до суб'єкта. Проте тут нема чіткого правила:

Petro pacience aŭskultis la plendadon de Karlo pri ĉiuj siaj problemoj. - Петро терпляче слухав скаргу Карла про всі його проблеми.

Карл скаржився про свої проблеми. Проблеми відносяться до Карла (сенсові підрядні слова plendado), не до Петра (підрядні слова aŭskultis).

Коли sia стоїть перед іменником, виражаючі дію займенники ĝi, ĝi завжди відносяться до підрядного присудка.

Karlo rakontis al Eva pri sia vojaĝo al Azio. - Карл розповів Єві про совю поїздку в Азію.

Карл подорожував в Азію.
Karlo demandis al Eva pri ŝia vojaĝo al Eŭropo. - Карл спитав Єву про її поїздку до Європи.

Єва подорожувала до Європи.

Si(a) у певних виразах

В кількьох фіксованих виразах si(a) не підкоряється звичайним правилам:

siatempe = "в свій час". Коли siatempe використовується в цьому значенні, то завжди говорять siatempe незалежно від підрядного: Mi volis siatempe proponi regulon. - В свій час я хотів запропонувати правило. Tiam mi donos al via lando pluvon siatempe. - В свій час я дам твоїй землі дощ.
Іменник + en si = "...таке, яке воно є, само по собі". Коли мова йде про спеціальне значення, то використовують si навіть якщо реч не є підрядним: Se oni rigardas la aferon en si, oni vidas... = Se oni rigardas la aferon tia, kia ĝi estas... - Якщо розглядають річ саму по собі, то бачать...= Якщо розглядають річ такою, якою вона є...