Всередині речення може знаходитись інше речення, котре відіграє підрядну роль по відношенню до головної частини речення. Таке речення називається підрядним і зазвичай починається з водної частки, підрядного союзу:

• Ke є найбільш важливим підрядним союзом.

• Ĉu вводитьпитальні підрядні речення.

• Табличні слова на KI вводять питальні підрядні речення та відносні підрядні речення.

Іншими підрядними союзами є se, ĉar, dum, ĝis, kvankam, kvazaŭ, ol и apenaŭ.

Ke

Підрядний союз ke не показує якогось значення. Він показує тільки початок підрядного речення, котре не має іншого підрядного союзу. Ke-речення може відігравати різноманітні ролі. Ця роль в реченні стане очевидна, якщо замінити ke-речення табличним словом tio. Кілька разів використовують частку tio та ke-виразів разом, особливо коли необхідно вказати фразову роль ke-речення за допомогою прийменника.

Ke-речення в якості підмета, додатка або обставини

Якщо є прийменник pri, то його зазвичай відкидають (і допоміжний tio):

Прийменник por зазвичай ставлять прямо перед ke-реченням без допоміжного tio. Повне речення por tio ke використовується дуже рідко. Також використовують anstataŭ прямо перед ke, і іноді malgraŭ, krom та sen:

Іноді використовують просту ke-фразу без por замість por (tio) ke:

Тільки por ke, malgraŭ ke, anstataŭ ke, krom ke та sen ke є загалом приємливими. Лише тільки те, що вони звучать незвично, є аргументом проти таких речень як: Ni parolis, pri ke la prezoj ĉiam altiĝas. Oni argumentis, kontraŭ ke ili ekloĝu en la urbo. Li sukcesis eskapi, pro ke vi dormis. Tio okazis, antaŭ ke mi naskiĝis. Незвичність, однак, є сильним аргументом. Тому без необхідності не варто виражатись таким незвичним способом, аби не бути незрозумілим. Переважніше використовувати допоміжні tio: pri tio ke, kontraŭ tio ke і т.п.. Замість antaŭ (tio) ke и post (tio) ke використовують antaŭ ol и post kiam. Замість pro ke потрібно використовувати pro tio ke, tial ke або ĉar.

Ke-речення як доповнення

Часто ke-речення віграють роль додатку, котрий пояснює значення слова.

Ke-речення як іменна частина присудка

Ke-речення може бути підрядним описом іменника:

Відкидання ke

Іноді відкидають ke перед підрядним реченням, але майже тільки в непрямій мові:

Питальні підрядні речення

Якщо підрядне речення є питанням, то воно починається з ĉu або KI-слова. Питальні підрядні речення можуть відігравати ті ж ролі, що і в ke-реченнях.

В деяких мовах в підрядних реченнях використовується теж саме слово для ĉu та для se. В Есперанто потрібно робити між ними різницю. Ĉu показує питання. Se показує умову. Різниця в значеннях є дуже великою:

Відносні підрядні речення

Табличні слова на KI також вводять підрядні речення без питального значення. Часто таке KI-слово якось показує річ, котра знаходиться також в головному реченні. Такі KI-слова називають відносними, тому що вони показують відношення між підрядним і головною частиною речення.

Відносна kiu

Часто складно розрізнити відносне kiu-речення від головної частини, тому зо значення залежить від обох чатин:

Багато хто не ставить коми перед і після kiu-речення, котра необхідна для значення всього речення. Відносно цього не існує правил. Можно просто завжди ставити коми.

Відносне kiu-речення зазвичай стоїть одразу після відповідного слова, алн інколи в іншому положенні, напр. на початку всього речення. Тоді описувальне слово завжди є tiu або має tiu перед собою:

Інколи одне головне слово має більше ніж одне відносне kiu-речення в якості визначення. Зазвчай для розуміння додають союз, напр. kaj або sed: Hieraŭ mi vidis viron, kiu promenis sur la strato, kaj kiu portis grandan valizon. Обидва kiu-речення відносяться до слова viron. Якщо більш, ніж два kiu-речення, достатньо поставити союз перед останнім kiu-реченням: Jen estas afero, kiu estas tre utila, kiu helpos vin en multaj okazoj, kaj kiun vi tre zorge gardu. Всі три kiu-речення є визначниками слова afero.

Інколи відносні kiu-речення слабо пов'язані зі словом, чиїм визначенням воно є. Таке kiu-речення зазвичай продовжує розповідь. Також можна використовувати окреме головне речення. Наступне kiu-речення завжди стоїть в кінці головного речення:

Відносне kio

Відносне kio може використовуватись як підрядний союз, котрий схожий з відносним kiu. Використовують kio замість відносного kiu, якщо підрядне речення є визначником табличного слова на О:

Часто описуюче табличне слово лише мається на увазі:

Відносне kio використовують замістьkiu, якщо підрядне речення є визначником субстантивного прикметника с дуже загальним значенням. Могли б сказати, що слово io лише мається на увазі після прикметника. Але в дійсності ніколи не використовують такі повні вирази з io:

Якщо ж ставлять іменник, напр. afero, то потрібно завжди використовувати відносне kiu: La sola afero, kiun mi deziras... La unua afero, kiu okazis... Okazis la plej bona afero, kiun oni povus imagi.

Значення субстантивного прикмнетника менш абстрактне, а має на увазі якусь дію іменника, тоді потрібно використовувати kiu:

Відносне kio використовують замість kiu також для описання всього речення. Тоді kio представляє ідею всього речення:

Виразні зміни речення з відносним kiu або kio

Існує спеціальна виразна зміна речення за допомогою дієслова esti плюс відносне підрядне речення з kiu або kio:

Часто можна зробити акцент легше за допомогою порядка слів: Pri ĉi tiaj aferoj decidas li. Makaroniojn ni manĝas.

Відносна kies

Відносна kies частіше за все показує володіння або належність:

Відносно kies також може показувати сенсове доповнення або прикметник іменникової дії:

В деяких мовах існує слово, котре схоже з 1}kies, але котре має велике значення. В Есперанто слово kies може означати тільки de kiu, і тільки тоді коли мова йде про володіння/належність, сенсового доповнення або сенсового підмета. Kies не може означати el kiu, al kiu, pri kiu і т.п.: Venis grupo de junuloj, el kiuj du estis miaj filoj. Неможна: ...junuloj, kies du estis miaj filoj. Самостійна фраза: Du el la junuloj estis miaj filoj. Мова йде про обособлення індивідуальностей з групи. Можна сказати el la junuloj, неde la junuloj. Тому kies неиожливо. Nia asocio, al kiu ne apartenas tiuj personoj, ne havas ian ajn respondecon pri iliaj agoj. Неможна: Nia asocio, kies ne apartenas... Самостійне речення: Tiuj personoj ne apartenas al nia asocio. Ніколи не говорять aparteni de. Таким чином неможна використовувати kies.

Відносна kiam

Відносна kiam може вводити підрядне речення часу. Таке підрядне речення може відноситись до тимчасовому вираженню в головній частині речення або маючому на увазі tiam:

Відносне kiam-речення може мати дієприкметник часу перед собою. Дієприкметник показує роль всієї kiam-фрази, не слова kiam:

Якщо ставлять tiam в такі речення, то дієприкметник повинен стояти tiam: Adam vivis, post tiam, kiam naskiĝis al li Set, 800 jarojn.

У питального kiam інша ситуація. Дієприкметник перед питальним kiam вказує роль kiam, а не всього питального речення: Ŝi demandis, ĝis kiam mi restos hejme. = Ŝi demandis, ĝis kiu tempo mi restos hejme.

Відносна kie

Відносна kie може вводити підрядне речення місця. Такі підрядні речення можуть відноситись до вираженню місця в головної частини або матись на увазі tie:

Замість відносного kie можуть часто використовувати en kiu(j), ĉe kiu(j), sur kio і т.п., особливо якщо підрядне речення є описом іменника, корий не відіграє роль обставини місця в головній частині. Але kie є більш вишуканим.

Відносна kia

Відносна kia може вводити підрядне речення, показуючого властивість. Відносне kia-речення може відноситись до tia, tiaspeca або tiuspeca в головній частині речення:

Якщо відносне KI-речення відноситься до іменника з tia, можна також використати відносне kiu: Vi havas plenan rajton uzi la monon en tia maniero, kiu ŝajnas al Vi la plej bona.

Відносне kiu показує точну індивідуальність, в той час як відносна kia показує різновид:

Але в таких прикладах вже tiun та tian достатньо зрозуміло показує відміну відміною між окремою річчю та видом. Також можна використовуватиkiu в обох випадках. Частіше за все надають перевагу kiu, але kia акцентує, що мова йде саме про вид.

Використовуйте відносне kia тільки перед реченням з дієсловом. Перед одним членом речення, або групою членів речення без дієслова, потрібно використовувати порівняльне kiel: Li vizitis (tiajn) urbojn kiel Parizo. Не говоріть: ...urbojn kia Parizo.

Відносна kiel

Відносне kiel може вводити підрядне речення образу дії або ступені. Відносне kiel-речення відноситься до tiel в головній частині речення, але часто tiel відкидається:

Відносне kiel-речення інколи описує все речення. Тоді kiel показує ідею всього речення, подібно відносній kio: Ŝia beleco, kiel oni diris, estas la deloga beleco de la malbono. = Ŝia beleco estas la deloga beleco de la malbono. + Tiel oni diris. = Oni diris, ke ŝia beleco estas...

відносна kiom

Відносне kiom може вводити підрядне речення кількості або міри. Відносне kiom-речення відноситься до tiom в головній частині речення, але часто tiom не використовується:

Підрядне речення з відносним kiom часто показує якесь обмеження:

Відносна kial

Також kial використовується як відносне слово, але тільки як доповненя іменників як kaŭzo або motivo, і навіть тоді дуже рідко:

Таким чином не використовують такі речення: Ili foriris tial, kial mi foriris. Говорять так: Ili foriris pro la sama kaŭzo, kial mi foriris. Або частіше: ...pro la sama kaŭzo, pro kiu mi foriris.

Аби показати все речення, котре показує причину, можна використати pro kio: Mi ne ricevis vian leteron, pro kio mi ne respondis. Також можна використати інверсію за допомогою ĉar: Ĉar mi ne ricevis vian leteron, mi ne respondis.

Відносне kial-речення не показує само по собі причину або мотив. Причину показує слово, до котрого kial-речення відноситься і частка kial показує цю причину в підрядному реченні. Для того, аби ввести підрядне речення, котре саме показує причину або мотив, головним чином використовують ĉar: Ili foriris, ĉar mi foriris. (Mia foriro estas la kaŭzo de ilia foriro.)

Відкидання TI-слова

Відносне КІ-слово часто відноситься до ТІ-слову того ж типу в головній частині. Часто ТІ-слово лиш мається на увазі без зміни значення. Немає безумовних правил, коли можна не використовувати ТІ-слово. Сама важливість - зрозумілість: Якщо речення стає незрозумілим, то ТІ-слово не варто відкидати. Відносне КІ-слово і відповідне ТІ-слово повинно мати таку ж саму форму: вони повинні бути з тієї ж самої групи табличних слів (tiu — kiu, tio — kio, tiel — kiel и т.д.), і вони повинні мати той же самий показник ролі або вони повинні бути обидва без вказівника ролі.

Зазвичай залишають tiun або tiujn: Mi finfine provis tiujn, kiujn vi tiom laŭdis. Не говоріть: Mi finfine provis, kiujn vi tiom laŭdis.

Якщо tiu стоїть перед іменником, як визначник його, то відкинути tiu без зміни неможна. Часто змінюють tiu на la без важливої зміни значення: Li ankoraŭ ne redonis tiun libron, kiun li pruntis de mi. → Li ankoraŭ ne redonis la libron, kiun li pruntis de mi. Якби б сказали: Li ankoraŭ ne redonis libron, kiun..., то мова йшла б про одну з тих книг, котру він взяв в мене. Сенс змінився.

Якби tio та kio має прийменник, то переважніше не відкидати tio: Marta renkontiĝis kun tio, kun kio renkontiĝas milionoj da homoj. Не: Marta renkontiĝis, kun kio renkontiĝas...

Якщо відносне kiam-речення відноситься до tiam, частіше за все обходиться без tiam. Залишають tiam тільки якщо хочуть акцентувати увагу: Kiam oni estas riĉa, [tiam] oni havas multajn amikojn.

Замість post tiam kiam, de tiam kiam і т.п., зазвичай використовують post kiam, de kiam і т.п. Таким чином відкидають tiam, без збереження дієприкметника. В таких випадках відноситься не до слова kiam, а до всього kiam-виразу: Post tiam, kiam ŝi estis mallongan tempon en la arbaro, fariĝis nokto. → Post kiam ŝi estis mallongan tempon en la arbaro, fariĝis nokto.

Замість ĝis (tiam) kiam зазвичай говорять ĝis. Також не варто використовувати dum (tiam) kiam, а просто dum. Ĝis та dum самі є підрядними союзами, і зовсім не потребується в kiam. Замість antaŭ tiam kiam звичайно використовують antaŭ ol.

Якщо відносне kie-речення відноситься до однини tie, то часто це tie відкидають, але для того, аби акцентувати увагу, можна tie залишити: Kie estas pano, [tie] ne mankas panpecetoj.

Відносне kia-речення завжди відноситься до tia в головній частині. Частіше за все tia в реченні зберігається, але якщо речення залишається зрозумілим, то можна його відкинути: Li havas [tian] kapon, kian vi ne trovos en la tuta mondo.

Відносне kiel-речення завжди відноситься tiel в головній частині, але часто tiel лише мається на увазі: Ne vivu [tiel] kiel vi volas, vivu [tiel] kiel vi povas.

Відносне kiom-речення завжди відноситься до tiom в головній частині, але і може матись на увазі: Da pulvo ni havas [tiom] kiom vi volas.

Відносне kies-речення вкрай рідко відноситься до ties в головній частині. Однак, коли це буває, чи ледве можно відкинути ties: Kies ĝi estas, ties ĝi restu.

Відносне kial-речення ніколи не відноситься до tial в головній частині.

Відпускати ТІ-слово зазвичай неможливо, коли ІТ-слово і відносне КІ-слово мають різні вказівниками ролей, або коли одні з них мають або інший немає вказівника ролі:

В деяких мовах можливо іноді відкинути відносне КІ-слово. Це неможливо в Есперанто. Не говоріть: La viro, mi vidis, portis valizon. Говоріть: La viro, kiun mi vidis, portis valizon. Не говоріть: Nun estas la horo, ŝi normale alvenas. Говоріть: Nun estas la horo, kiam ŝi normale alvenas.

В деяких мовах можуть іноді відкидати відносне КІ-слово, але зберігати вірогідний дієприкметник, котрий тоді стоїть десь один в підрядному реченні (навіть в ікінці). Таке абсолютно неможливо в Есперанто. Дієприкметник повинен стояти перед тим членом речення, чию роль він вказує. Не говоріть:Mi vidis tiun knabinon, vi parolis pri. Завжди говоріть так: Mi vidis tiun knabinon, pri kiu vi parolis.

Se

Se = "якщо". Se вводить підрядне речення, котре показує умову, припущення або випадок:

Коли se-вираз знаходиться на початку речення, то часто використовують tiam в головній частині, або зробити сенс більш чітким. Tiam представляє ідею se-виразу. Можна також використовувати tiuokaze, tiaokaze і т.п.: Se ĉiu balaos antaŭ sia pordo, tiam en la tuta urbo estos ordo.

Іноді tio в головній частині речення показує ідею попереднього se-виразу: Se ŝi havas multe da mono, tio ne nepre signifas, ke ŝi estas feliĉa. = Якщо у неї багато грошей, факт, що у неї багато грошей, але не обов"язково значить...

Seтакож використовується і в головній частині для вираження сильного бажання, котре, ймовірно, нездійснене. Дієслово завжди має US-форму в такому реченні: Ho, se mi estus sola! Se mi ne havus infanon! = Mi deziregas, ke mi estu sola, ke mi ne havu infanon (sed tio ne eblas). Можна сказати, що реальна головна частина речення мається на увазі: Ho, se mi estus sola, tiam mi estus feliĉa! Можна використовувати nur в se-в реченнях бажаннях для посилення значення:Ho, se mi nur estus sola! Ho, se mi nur povus esti tiu feliĉulo!

Ĉar

Ĉar = "тому що". Ĉar вводить підрядне речення, котре показує причину або мотив:

Якщо ĉar-речення знаходиться на початку речення, часто використовують tial в дієсловах частини. Tial показує ідею ĉar-речення: Ĉar la aŭtoro de la lingvo Esperanto tuj en la komenco rifuzis unu fojon por ĉiam ĉiujn personajn rajtojn kaj privilegiojn rilate tiun lingvon, tial Esperanto estas "nenies propraĵo". В кінці довгого ĉar-речення, можливо, забули, що воно починалось з ĉar. Tial вводить наслідок причини і нагадує, що мова йдеться про причину. Інколи використовують tial прямо перед ĉar для акцентування уваги: Mi petas tion ĉi tial, ĉar mi scias la inklinon de la plimulto da homoj. Варіант pro tio ĉar таким чином не варто використовувати.

Dum

Dum вводить підрядне речення часу. Dum-речення показує щось, що триває одночасно з головною частиною речення. Dum використовують, якщо і підрядне речення і головна частина є тривалими і тривають приблизно одночасно:

Часто dum-вираз показує щось, що відрізняється від головної частини речення. Тоді значення тривалості часу може послабитись і тоді зникнути:

Dum напочатку було тільки наказовим союзом. Після dum став також прийменником: Dum la manĝado venas apetito.

Якби не обидві дії є тривалими, або якщо окремо не потрібно показувати тривалість, то потрібно використовувати відносне kiam. Тоді дві дії, можливо, є одночасними лише на момент: Kiam mi venis al li, li dormis. Kiam oni estas riĉa, oni havas multajn amikojn. Dum и kiam показує інший нюанс. Таким чином не варто використовувати їх одночасно. Не говоріть: Tio okazis, dum kiam mi loĝis en Romo. Говоріть ...dum mi loĝis en Romo, якщо проживання в Римі тривало не довго або тривалість не важлива.

Ĝis

Ĝis вводить підрядну частину, котра показує кінцеву точку часу головного речення. Коли дія ĝis-речення починається, дія головної частини закінчується:

Ĝis-вираз завжди повинен показати щось більш-менш митттєве. Не говоріть: Mi restis, ĝis li dormis. Говоріть: Mi restis, ĝis li ekdormis. Или: Mi restis, ĝis mi vidis, ke li dormas. І т.п.

В підрядних реченнях часу зайве, навіть небажано додавати kiam після ĝis. Не говоріть: Mi daŭrigos demandadi, ĝis kiam vi respondos. Говоріть просто: Mi daŭrigos demandadi, ĝis vi respondos. Ĝis само по собі є підрядним союзл=ом і не потребується в допомозі kiam. Але якщо мова йдеться про питальне підрядне речення, ĝis kiam є цілком нормальним: Mi demandis, ĝis kiam ili restos tie.

Може здаватись дивним, що потрібно використовувати ĝis kiam тільки в питаннях. Поянення є те, що не питальне ĝis kiam є цілком іншим побудуванням речення, ніж питальне ĝis kiam. Схожість є лише удаваною. Перед не питальним підрядним реченням ĝis відноситься до всього речення: Mi daŭrigos demandadi, ĝis kiam vi respondos. = Mi daŭrigos demandadi ĝis la tempo de via respondo. В питальних підрядних реченнях однак ĝis відноситься тільки до kiam: {5} = {6} У такого питального підрядного речення та ĝis та kiam є обов"язковими для значення. В ĝis-виразу часу kiam є цілком зайвим. Додавання такого зайвого kiam могло б іноді навіть завірити, що мова йдеться про питання, хоча це цілком не так.

Деякі помилково додають ne в ĝis-вирази (через вплив національних мов), що діє цілком помилковий невірний сенс. Говорять, наприклад, так: Mi rifuzos kredi al viaj vortoj, ĝis vi ne donos pruvojn. Сенс, котрий хотіли передати, те що дія "rifuzi kredi al viaj vortoj" припиниться на момент, коли докази будуть додані. Таким чином потрібно сказати: Mi rifuzos kredi al viaj vortoj, ĝis vi donos pruvojn. Якщо використовують dum вместоĝis, то також потрібно використовувати ne: Mi rifuzos kredi al viaj vortoj, dum vi ne donos pruvojn. Дія "rifuzi kredi al viaj vortoj" буде, коли ви не дасте доказів (до моменту, коли ви дасте доказ).

Ĝis с початку є не тільки підрядним союзом, але й прийменником: Post la vespermanĝo niaj fratoj eliris kun la gastoj el sia domo kaj akompanis ilin ĝis ilia domo.

Kvankam

Kvankam вводить підрядне речення, котре показує недостатню причину або недостатнє утруднення. Kvankam-речення показує щось, чому не вдається завадити ідеї головного речення:

Якщо kvankam-фраза стоїть на початку, для розуміння часто використовують tamen в головній частині речення:

Ніколи не використовуйте sed (також kaj) для kvankam-фрази. Не говоріть:Kvankam mi ne volis tion, sed mi faris. Говоріть: Kvankam mi ne volis tion, mi tamen faris. Або: Mi ne volis tion, sed mi tamen faris.

Kvankam дуже схожі на malgraŭ. Різниця полягає в тому, що kvankam вводить підрядне речення в той час, як malgraŭ є прийменником, котрий стоїть перед іменником: Ili rifuzis helpi, kvankam mi petegis. = Ili rifuzis helpi malgraŭ mia petego.

Але також malgraŭ може вводити підрядне речення за допомогою ke або tio ke: Ili rifuzis helpi malgraŭ (tio), ke mi petegis. Вираз malgraŭ (tio) ke менш звичний, ніж kvankam. Також існує навіть більш сильніше вираження spite ke, котре показує намір супротиву: Ili rifuzis spite ke mi petegis. Також eĉ + se можуть інколи мати схоже значення. Eĉ + se показує, що було б дивовижно, якби річ не могла б заважати: Ili rifuzus, eĉ se mi

Kvazaŭ

Kvazaŭ = "наче, немов". Kvazaŭ може вводити підрядне речення, котре показує уявне порівняння:

• Tie ili sidis kune, kvazaŭ ili estus gefianĉoj. = Ili sidis kune tiel, kiel estus, se ili estus gefianĉoj. - Там вони сиділи разом, наче наречений та наречена.

  Вони не були нареченим та нареченою, але так здавалось.

• Ŝi kuris al li renkonte, kvazaŭ ŝi volus lin kisi. Ŝi tion ne faris. - Вона бішла до нього на зустріч, начебто хотіла його поцілувати. Вона цього не зробила.
• Estas al mi kvazaŭ mi sonĝus. - Мені здається, що я наче сплю.
• Mi havas tian senton, kvazaŭ mi kisus mian patrinon! = Mi havas tian senton, kian mi havus, se mi kisus mian patrinon. - В мене таке відчуття, начебто я поцілував свою матір!

В таких kvazaŭ-реченнях потрібно зазвичай використовувати наголос. Але якщо kvazaŭ-речення якось повертає чиюсь, тоді потрібно використовувати дійсний наголос. Тоді мова йдеться про непряму мову, в котрій завжди потрібно використовувати форму дієслова колишньої думки або висловлювання: Ŝi havis la senton, kvazaŭ tio estas ŝia arbo.

Kvazaŭ часто відіграє роль адвербальної частки (котра зовсім не вводить підрядне речення). Тоді зазвичай використовують тільки дійсний наголос: Ili vidas en mi personon, kiu kvazaŭ ludas la rolon de ia reĝo.

Ol

Ol може вводити підрядне речення часу, якщо перед підрядною частиною є слово antaŭ:

• Antaŭ ol li atingis sian celon, la suno subiris. = Pli frue ol tiam, kiam li atingis... - Перед тим, як досягнути свою ціль, сонце зійшло.
• Mi ne manĝos, antaŭ ol mi diros mian aferon. = Mi ne manĝos pli frue ol tiam, kiam mi diros mian aferon. - Я не буду їсти, перед тим не скажу своє повідомлення.

Ol частіше за все показує порівняння разом з pli або alia. Також в antaŭ ol мова йдеться про порівняння. Порівнюють два часа. Однак більш раніший, котрий передує. Логічно могли б також використовувати antaŭ kiam, також як використовують post kiam. Як альтернативу, можна також було використовувати post ol замість post kiam. Але вже давно існує традиція використовувати antaŭ ol и post kiam. Обидва варіанти є логічними. Логічно було б також використовувати antaŭ ke (= antaŭ tio ke), та post ke (= post tio ke), але такі вирази на практиці не використовуються. Рекомендується використовувати antaŭ ol та post kiam, тому що вони найбільш легкі для розуміння через свою звичність.

Якщо головна частина речення і підрядна частина мають один і то й же підмет, замість підрядної частини можна використовувати antaŭ ol + інфінітив: Oni devas iri longan distancon, antaŭ ol veni al la rivero.

Apenaŭ

Apenaŭ частіше за все є адвербіальною часткою, але вона також може бути другорядним союзом підрядного речення часу. Тоді apenaŭ означає "одразу після" або "майже одначасно коли". Такі apenaŭ-речення стоять завжди перед головним реченням:

• Apenaŭ ŝia patrino ŝin rimarkis, ŝi kriis al ŝi: "Nu, mia filino?" = Tuj post kiam ŝia patrino ŝin rimarkis (preskaŭ samtempe), ŝi kriis... - Лише тільки її матір помітила її, вона закричала їй: "Ну, моя доню?".
• Apenaŭ ŝi ektuŝis ŝian brakon, el la buŝo de Janjo elsaltis krieto de doloro. - Ледь вона доторкнулась до її руки, з вуст Яни вискочив писк болю.

В якості альтернативи можна використовувати apenaŭ як адвербіальну частку в головній частині: Apenaŭ ŝi ektuŝis ŝian brakon, kiam el la buŝo... Речення kiam el la buŝo... є підрядною частиною часу.